Іринин день
вірніше навіть два дні, за які я встигла побачити всіх своїх Ір. так сталось у моєму житті, шо близькі подруги - Іри, як на підбір. хоча всі троє дуже різні й не схожі між собою, з різних періодів мого життя - дитинство, школа і універ, але по-своєму близькі. вихідні були багаті на розмови, солодке, мандарини і чай - оо, скільки чаю випито за ці два дні) виговорилась я, певно, за останні півроку) зрозуміла, як мені цього бракувало. і всі ці два дні мене переслідує таке відчуття - хочу, шоб всі були щасливі. хочу, шоб кожен знайшов свою пару - а то ця тема останнім часом просто таки висить у повітрі й страшенно наелектризована. хочу, шоб у всіх все було добре. і тішусь, коли воно таки починає налагоджуватись.
а ще в суботу поблукала центром з парою Бедриків)), забігли на виставку Ігоря Романка, натхненного Антоничем. такі позитивні картини, яскраві й з цікавою геометрією. зайдіть, не пошкодуєте
фото не моє)
хто, до речі, заходив у цю білу кулю на Площі Ринок, ті льодові скульптури чогось варті? а то вічно бігаю повз, і все ніяк не зайду)
а ще зимаа, зииимааа, прокинула в мені бажання кудись їхати - минулорічні зимові мандри на Поділля й Тернопілля - це тільки позитивні спогади) пора кудись вириватись)
а ще в суботу поблукала центром з парою Бедриків)), забігли на виставку Ігоря Романка, натхненного Антоничем. такі позитивні картини, яскраві й з цікавою геометрією. зайдіть, не пошкодуєте
фото не моє)
хто, до речі, заходив у цю білу кулю на Площі Ринок, ті льодові скульптури чогось варті? а то вічно бігаю повз, і все ніяк не зайду)
а ще зимаа, зииимааа, прокинула в мені бажання кудись їхати - минулорічні зимові мандри на Поділля й Тернопілля - це тільки позитивні спогади) пора кудись вириватись)