карент

May 18, 2010 00:44

...і коли я десять по дванадацятій залажу до френдстрічки з надією о 00.20 звідти вилізти, в голові не вкладається, шо через 5 хвилин - уже 00.35 - ліричний відступ.


подивилась Престиж - в лежачому положенні тільки фільми й дивися. очікувала..хммм, та нє, шо я брешу, нічо я не очікувала, це ж Голлівуд. все ясно, в принципі. хоча, звісно, кінець так нічо вийшов, ця безкінечна вервечка оживших фокусників трохи порадувала) навіть не знаю тепер, шо ж ліпше - Ілюзіоніст чи Престиж? всі кажуть, шо другий. може, дійсно, нагромадженням трюків він. але напрягла мене сильно отам машина Тесли (з Ніколою, певно, все вигадали, нє?). от не сприймаю я в таких фільмах фантастики на кшталт клонування людей. має ж бути розгадка! ну це таке, вопшім. вечір з серцем, яке дико поколює у вертикальному положенні, ми непогано провели у горизонтальному. курсова стоїть.
зате от я так озирнулась навколо і вовнутрь себе й зрозуміла, шо майже позбавилась локальних напрягів, які раніше дико дратували. одним кліком мишки і ще кількома налаштуваннями мозку. хорошооо)))

настрій, надумане, самокопання, кіноклюб, домашнє, приємне

Previous post Next post
Up