(no subject)
Цього тижня офіційно розірвала свій шлюб з кавою, який тривав чи не 13 років. Вона систематично отруювала мені життя мозку (попри смішну, міліпіздрічеську дозу - дві чашки в день), а я навіть про це не здогадувалася... Наче виясніло в голові, відкриваються блискучі перспективи. З іншого боку, втратила першу і єдину свою шкідливу звичку (не враховуючи компа). Зачєм жить? - як сказав би дехто. Порадьте, що б такого шкідливого робити.
На Дуосі почала відмовляти клавіатура. От візьму й назло йому куплю Блекбері. Хоч на одну оманливу мить відчую себе американським президентом...
Треба було б пофоткати квітки, але ніколи вгору глянути. В сусідки розквіт зелений гладіолус. Маю надію, що мене теж це спіткає.
А взагалі, отак живеш і бачиш, що довкола є ще божевільніші за тебе. І стає на душі тепло та хороше...
На Дуосі почала відмовляти клавіатура. От візьму й назло йому куплю Блекбері. Хоч на одну оманливу мить відчую себе американським президентом...
Треба було б пофоткати квітки, але ніколи вгору глянути. В сусідки розквіт зелений гладіолус. Маю надію, що мене теж це спіткає.
А взагалі, отак живеш і бачиш, що довкола є ще божевільніші за тебе. І стає на душі тепло та хороше...