Поточне
Подивилася дві серії "Еллі Макбіл", попереставляла в шафі книжки (знайшла заханирену Таню Малярчук, яку так і не прочитала, відколи купила, бо думала, що десь посіяла), написала вправу на множину іменників і прикметників - ось, либонь, і вся моя неділя. Осінь - сумна картина в рамці вікна, час зупинки ментального серця. Спробую підсумувати те нове, що дізналася за цей тиждень:
1. Розмови з Малін - багатюще джерело, з якого черпаєш поклади знань про шведську мову. Наприклад:
а) шведська - аглютинативна мова, типу як німецька (і турецька також), тобто це мова довжелезних слів. А під впливом сучамериканської шведи вже помалу починають розділяти слова, й то справляє кумедний ефект. Наприклад, є в них якісь м"які льодяники (soft candies). І от м"яка цукерка Санта-Клаус - це одне слово. А коли його пишуть у ціннику окремо, виходить "дивний Санта-Клаус". Тож мовно свідомі шведи започаткували рух під умовною назвою "Не розділяйте слова!"
б) також шведська - неформальна мова. Прощань на кшталт "До побачення" в ній нема. Натомість є "Бувай" - "Хейдо!" Це моє друге слово в шведському вокабулярі. Перше було "Уден" - бог Одін. Ага, ось так почалося моє знайомство з шведською - з пантеону богів.
в) Карлсон - це прізвище. Треба буде купити книжку в українському перекладі, бо мені дико цікаво - а яким же було ім"я славетного любителя варення і плюшок?
2. Як на мене, то несправедливо з піною all over your face доводити, що правильно писати "в Україні", коли ми самі говоримо "на Мальті" і аж ніяк не інакше. Принаймні або не треба тоді ображатися, коли поляки й росіяни кажуть "на Україні", або казати "в Мальті". Це було би логічно.
3. Байдикувати в сенсі "не працювати" - це надзвичайно, суперприємно і так незвично... Ніби повертаєшся до того стану, коли робота ще не з"їла твій мозок, починаєш вільніше дихати і думати. Я навіть навчилася готувати філе курки з морквою в чавунному казані - ніби нічого складного, а для мене ціла Америка.
4. Ще знайшла одну зі своїх улюблених книжок дитинства Джека Лондона - "Місячна долина". Про нелегке життя американської бідноти. Як в тему. Треба буде перечитати. Взагалі, у мене є асоціації, намертво пов"язані з улюбленими книжками. Наприклад: Місячна долина - запах дерева (етажерка з книжками в нас була дерев"яна), Стефан Цвейґ - вуха болять (читала вночі, коли боліли вуха. На ранок мама з татом пішли в молочний і принесли моїх улюблених "персиків", таких тістечок з повидлом. Була там ще й ковбаса, але персики були мені ближчі). Карлсон - картопля з солоними огірками (читала, обідаючи, після школи), Казки скандинавських письменників - кардамон (уявлення не маю, як пахне ця спеція, але там фігурували пряники з кардамоном, і мені досі здається, що ця кондитерська одиниця відома моїм нюховим рецепторам).
1. Розмови з Малін - багатюще джерело, з якого черпаєш поклади знань про шведську мову. Наприклад:
а) шведська - аглютинативна мова, типу як німецька (і турецька також), тобто це мова довжелезних слів. А під впливом сучамериканської шведи вже помалу починають розділяти слова, й то справляє кумедний ефект. Наприклад, є в них якісь м"які льодяники (soft candies). І от м"яка цукерка Санта-Клаус - це одне слово. А коли його пишуть у ціннику окремо, виходить "дивний Санта-Клаус". Тож мовно свідомі шведи започаткували рух під умовною назвою "Не розділяйте слова!"
б) також шведська - неформальна мова. Прощань на кшталт "До побачення" в ній нема. Натомість є "Бувай" - "Хейдо!" Це моє друге слово в шведському вокабулярі. Перше було "Уден" - бог Одін. Ага, ось так почалося моє знайомство з шведською - з пантеону богів.
в) Карлсон - це прізвище. Треба буде купити книжку в українському перекладі, бо мені дико цікаво - а яким же було ім"я славетного любителя варення і плюшок?
2. Як на мене, то несправедливо з піною all over your face доводити, що правильно писати "в Україні", коли ми самі говоримо "на Мальті" і аж ніяк не інакше. Принаймні або не треба тоді ображатися, коли поляки й росіяни кажуть "на Україні", або казати "в Мальті". Це було би логічно.
3. Байдикувати в сенсі "не працювати" - це надзвичайно, суперприємно і так незвично... Ніби повертаєшся до того стану, коли робота ще не з"їла твій мозок, починаєш вільніше дихати і думати. Я навіть навчилася готувати філе курки з морквою в чавунному казані - ніби нічого складного, а для мене ціла Америка.
4. Ще знайшла одну зі своїх улюблених книжок дитинства Джека Лондона - "Місячна долина". Про нелегке життя американської бідноти. Як в тему. Треба буде перечитати. Взагалі, у мене є асоціації, намертво пов"язані з улюбленими книжками. Наприклад: Місячна долина - запах дерева (етажерка з книжками в нас була дерев"яна), Стефан Цвейґ - вуха болять (читала вночі, коли боліли вуха. На ранок мама з татом пішли в молочний і принесли моїх улюблених "персиків", таких тістечок з повидлом. Була там ще й ковбаса, але персики були мені ближчі). Карлсон - картопля з солоними огірками (читала, обідаючи, після школи), Казки скандинавських письменників - кардамон (уявлення не маю, як пахне ця спеція, але там фігурували пряники з кардамоном, і мені досі здається, що ця кондитерська одиниця відома моїм нюховим рецепторам).