Тепер, коли Руцького зняли з дистанції передвиборчої гонки, вирішив порозмірковувати на тему, був би він для Курської області краще Михайлова чи ні.
Почну з ліричного відступу. Знаєте, чому в картковій колоді туз старше короля? Тому що туз по-французьки звучить як «as» (назва французької монети), маючи на увазі під собою гроші. Висновок дуже простий: без грошей король, вибачте, голий.
Почав я зі згадки карт не тільки тому, що шанувальник Шарля Моріса де Талейрана, який якось відповів не брати в руки гральних карт чиновнику: «Ви готуєте собі сумну старість. Справа в тому, що аналогія з тузом і королем як найкраще ілюструє той факт, що значiмiсть постаті Губернатора регіону нівелюється російської податкової системою. Вона порочна в цілом, оскільки максимально підтримує спекулятивні операції (наприклад, продаж заводів на металобрухт і подальшу розпродаж ділянок землі під ними). Вона тако ж робить невигідним виробництво високотехнологічної продукції за рахунок введення високого податку на додану вартість. Але при цьому є ще одна дуже важлива проблема - міжбюджетні відносини. Так як у регіонів практично всі гроші відбираються, а пізніше перерозподіляються федеральним центром виходячи скоріше з політичних, а не економічних міркувань. Причому у формі конфлікту між адміністрацією Президента (яка несе відповідальність за політичний клімат в регіонах) і урядом (у якого свої міркування про доцільність і «правильнiсть» політики конкретних керівників конкретних регіонів).
Через відсутність грошей, але щоб виконати травневі укази президента, регіональні еліти, лякаючись того, що послідує зміна керівництва регіоном через їх невиконання, залазять в борги. Упевнений, не оминуло це стороною і Курську область. І замість того, щоб знизити податковий тягар на реальний сектор (що стимулювало б імпортозаміщення і різко збільшило б кількість підприємств, що платять податки), залишити частину коштів у регіонах, щоб вони могли реалізувати свої соціальні програми, уряд діє із точністю до навпаки. Воно збільшує податки на малий бізнес і фактично шантажують регіональні влади з метою введення податку з продажів. З точки зору економіки податок з продажів нічим не відрізняється від ПДВ, і його введення рівносильно збільшенню і без того високого ПДВ. Але уряд обіцяє регіонам, що гроші від цього податку підуть на соціальні програми в регіонах. Якщо вже уряд так хоче підтримати регіони, то йому треба частину сьогоднішнього ПДВ залишити в регіонах, або дати регіонам той податок, який вони збирають з малого бізнесу. В цьому випадку у регіонів був би інтерес цей самий малий бізнес стимулювати. Сьогодні малий бізнес гине через податкові інновацій Мінфіну, а регіони аж нi як не зацікавлені щось робити, тому що весь податок на малий бізнес йде у федеральний центр.
У підсумку, головна і чи не єдина задача будь-якого Губернатора на посаді - це вміти вибивати гроші з федерального бюджету, лавіруючи між урядом і адміністрацією Президента. І саме вміння «вибивати» гроші має бути поставлено на чільне місце при обранні Губернатора. На мою думку, «король» Михайлов заважал і заважатиме розвитку області.
По-русски:
Теперь, когда Руцкого сняли с дистанции предвыборной гонки, решил порассуждать на тему, был бы он для Курской области лучше Михайлова или нет.
Начну с лирического отступления. Знаете, почему в карточной колоде туз старше короля? Потому что туз по-французски звучит как «as» (название французской монеты), подразумевая под собой деньги. Вывод прост: без денег король, простите, голый.
Начал я с упоминания карт не только потому, что поклонник Шарля Мориса де Талейрана, который как-то ответил не бравшему в руки игральных карт чиновнику: «Вы готовите себе печальную старость». Дело в том, что аналогия с тузом и королем как нельзя лучше иллюстрирует тот факт, что значимость фигуры губернатора региона нивелируется российской налоговой системой. Она порочна в целом, поскольку максимально поддерживает спекулятивные операции (например, продажу заводов на металлолом и последующую распродажу участков земли под ними) и делает невыгодным производство высокотехнологичной продукции за счет введения высокого налога на добавленную стоимость. Но при этом есть еще одна очень важная проблема - межбюджетные отношения. Т.к. у регионов практически все деньги отбираются, а позже перераспределяются федеральным центром исходя скорее из политических, а не экономических соображений. Причем в форме конфликта между администрацией президента (которая несет ответственность за политический климат в регионах) и правительством (у которого свои соображения о целесообразности и «правильности» политики конкретных руководителей конкретных регионов).
Из-за отсутствия денег, но чтобы исполнить майские указы президента, региональные элиты, боясь того, что последует смена руководства регионом из-за их невыполнения, залезают в долги. Уверен, не обошло это стороной и Курскую область. И вместо того, чтобы снизить налоговое бремя на реальный сектор (что стимулировало бы импортозамещение и резко увеличило бы количество предприятий, платящих налоги), оставить часть средств в регионах, чтобы они могли реализовать свои социальные программы, правительство поступает с точностью до наоборот. Оно увеличивает налоги на малый бизнес и фактически шантажируют региональные власти с целью введения налога с продаж. С точки зрения экономики налог с продаж ничем не отличается от НДС, и его введение равносильно увеличению и без того высокого НДС. Но правительство обещает регионам, что деньги от этого налога пойдут на социальные программы в регионах. Если уж правительство так хочет поддержать регионы, то ему надо часть сегодняшнего НДС оставить в регионах, либо дать регионам тот налог, который они собирают с малого бизнеса. В этом случае у регионов был бы интерес этот самый малый бизнес стимулировать. Сегодня малый бизнес погибает из-за налоговых инноваций Минфина, а регионы совершенно не заинтересованы что-то делать, потому что весь налог на малый бизнес идет в федеральный центр.
В итоге, главная и чуть ли не единственная задача любого губернатора на посту - это уметь выбивать деньги из федерального бюджета, лавируя между правительством и администрацией президента. И именно умение «выбивать» деньги должно быть поставлено во главу угла при выборе губернатора. По моему мнению, фигура Михайлова здесь предпочтительнее.