Я тащусь
Тащусь від цього відчуття, коли ти комусь зробив щось добре, і та людина тобі вдячна.
Я по життю "собіратєльніца". Не люблю розставатися з речима, якими вже не користуюсь. Але часом дивишся на книжкову полицю і розумієш, скільки там людей, скільки життів і історій, скільки почуттів. А вони лежать нікому не потрібні, застиглі в часі і просторі, назавжди залишені на першій сторінці. Словом, вирішила роздати книжечки на борді - все рівно в мене велика бібліотека фантастики і дитячої літератури, тож ту класику і радянщину ніхто вже давно не гортає. І траплялись люди, які на тій же борді книжки продають, або ті, кому все одно що брати, аби на халяву і побільше. Але більшість дарували натомість щиру подяку, щасливі очі, приємну усмішку, теплі слова і веселі жарти. Сьогодні віддала іграшки з-під кіндерів приємному чоловіку з просто нереально чарівним синочком - ці очі варті були того, щоб розстатись з речима, які ніби й довго збирала, проте залишала валятись на полиці.
Я по життю "собіратєльніца". Не люблю розставатися з речима, якими вже не користуюсь. Але часом дивишся на книжкову полицю і розумієш, скільки там людей, скільки життів і історій, скільки почуттів. А вони лежать нікому не потрібні, застиглі в часі і просторі, назавжди залишені на першій сторінці. Словом, вирішила роздати книжечки на борді - все рівно в мене велика бібліотека фантастики і дитячої літератури, тож ту класику і радянщину ніхто вже давно не гортає. І траплялись люди, які на тій же борді книжки продають, або ті, кому все одно що брати, аби на халяву і побільше. Але більшість дарували натомість щиру подяку, щасливі очі, приємну усмішку, теплі слова і веселі жарти. Сьогодні віддала іграшки з-під кіндерів приємному чоловіку з просто нереально чарівним синочком - ці очі варті були того, щоб розстатись з речима, які ніби й довго збирала, проте залишала валятись на полиці.