Бредбері й не снилось...

Apr 04, 2012 22:59

Цікаво виходить: як стається щось геть погане, і на душі коти сруть, то хочеться просто розказати комусь, хто тобі б поспівпереживав. А коли в серці квіти, мателики, райдуги, то хочеться кричати про це всьому світу. От і зараз так.

Приємно, що не сталось сьогодні нічого конкретного, лише пройшли дві години роздумів про те, що зараз маю. І хорошого маю набагато менше, ніж проблем і неприємностей, зате яким значимим є те хороше! Одна людина, що є розплідником щастя. Чашка петрі для вірусу радості і бактерій лагідності. Улюблений ведмедик, який грається з тобою вдень і захищає від бабайок вночі. Та вміщення всього хорошого в одному джерелі збільшує вірогідність втратити все одним невірним кроком - про це вкрай варто пам'ятати, щоб не перевантажити людину відповідальністю, чому треба вчитись все життя.

Нещодавно мною була прочитана нашуміла книга Дж. Грея "Чоловіки з Марса, жінки з Венери". Я з обережністю ставлюсь до творів по психології, бо абсолютно впевнена, що не можна всіх під одну лінійку, але ця книга таки перевернула мої поняття. Таке про "марсіан" я не знала і ще деякий час після прочитання не могла прийняти. Таке різне мислення, такі різні реакції, бажання і логіка - відкриття для мене неочікувані. Ні в якому разі не можна використовувати цей твір як підручник (деякі теорії були нещадно мною спростовані на прикладі Лагідного), але повчитись є чому. Ще все життя слід шукати правильні підходи до конкретних людей, але, на мою думку, першим кроком має бути саме ця книга. Раджу її людям будь-якої статі і віку.


Я, наприклад, тепер зовсім не ображаюсь на те, що досі погіршувало настрій, бо знаю, що насправді в Його думках не було і крихти злих намірів. І отак, аналізуючи події з чужої точки зору, починаєш розуміти, що маєш бути щасливим.



життєве, чтиво, психологія, кохання, настрій

Previous post Next post
Up