Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у родині офіцера зі збіднілих дворян. Сімя володіла 19 десятинами землі, переважно лісу, та водяним млином. Батько добре знав українську мову. Дмитро Грінченко - видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця 19 ст. - початку 20 ст. Його шанували І.Франко, М.Коцюбинський, Леся Українка, П.Грабовський та інші видатні сучасники.
В школі давали викривлену інформацію і нажаль не знайома із творчістю і ось слухаю, удосконалюю рідну мову, збагачую світогляд.
Click to view
Землякам, що раз на рік
збираються на Шевченкові роковини
співати гімн України
Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Не хваліться,
що живе ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава.
Ваші предки торгували
Людськими правами,
Їх продавши, породили
Нас на світ рабами.
Не пишайтеся ж у співах
Ви козацьким родом:
Ви раби, хоча й пани ви
Над своїм народом.
Україна вам не мати,
Є вам інша пані,
Зрадних прадідів нікчемних
Правнуки погані!
Тільки той достойний щастя,
Хто боровсь за його,
Ви ж давно покірні слуги
Ледарства гидкого.
Ви ж давно не люди -трупи
Без життя і сили,
Ваше місце - кладовище,
Яма та могили.
Як живі покинуть мертвих,
Щоб з живими стати,
«Ще не вмерла Україна»
Будемо співати.
Як живі покинуть мертвих,
Прийде та година,
Що ділами, не словами
Оживе Вкраїна.
Борис ГРІНЧЕНКО
https://www.youtube.com/watch?v=nHNZUFtz3pY&index=27&list=PLSnlkbZxSf-tHXgDc1h4Ljgyy0op_DCkw