Проїхав майже 4000 км на Версисі і зрозумів, що задній амортизатор досраки. Виглядає це чудо так:
Кріпиться безпосередньо до маятника (direct link), має регулювання попереднього натягу пружини та амортизації відбою. Хєрово те, що амортизація стискання дуже велика і не регулюється, пружина доволі жорстка з лінійною характеристикою. На кривому асфальті (а інакшого в Україні нема) навіть незаначні нерівності дуже добре відчуваються сракою, що не є гуд.
Проблема вирішується заміною штатного амортизатора на амортизатор від Ohlins, HyperPro, WP, Wilbers etc. за якихось 600-700 євро. Але я не шукаю легких і дорогих шляхів, тому перерив всі інтернети і знайшов, що аморт від Yamaha R1 має таку ж довжину як і версисівський -- 300 мм, трохи більший хід. Але в ньому регулюється все і у великих діапазонах: попередній натяг пружини, амортизація швидкого і повільного стискання, амортизація відбою:
Ну і головний плюс -- ціна в 50-70 доларів на ібеї за трохи вживаний в хорошому стані. Халява тому, що R1 -- спортбайк, який зазвичай тюнять для змагань та подовження хуя, а стокові деталі віддають за безцінь.
Із мінусів є те, що ямахівський аморт розрахований під 10 мм гвинти, а версисівський під 12 мм, що лікується трубчатими проставками. Гірше з пружиною, яка має лінійну характеристику і жорсткість приблизно 9 кг/мм. Для ямахи, в якої хід заднього кола невеликий і аморт з’єднаний з маятником через систему важелів, це добре, а от для версиса ця пружина явно зам’яка. Стокова, для прикладу, має жорсткість 16 кг/мм, але цього трохи забагато. Отже треба ще підшукати прогресивну пружину розміром 2.25х7 дюймів, жорсткість якої стартує з 13 кг/мм.
Прогнозована вартість апгрейду до 250 доларів.