Nov 29, 2007 14:49
Одного разу , вночі, під травою, я сидів на березі моря і розглядав хвилі, я намагався їх побачити, але бачив лише темряву, яка рухалась зовсім поруч зі мною, і яка могла щомиті необережно зачепити мене,звалити своїм хвостом, або затягти щупальцями до свого темного нутра, мені завжди видавалось, що коли ти нічого не бачиш у темряві, це ще зовсім не значить, що в цій темряві ніхто не бачить тебе, оскільки вона - це щось, що знаходиться поза тобою, ти завжди випадаєш із неї, натомість той, хто лишається в ній, завжди має зручну позицію для розглядання тебе, адже темрява - вона лише з твого боку темрява, з його боку це вже щось інше, щось, чого ти не можеш побачити, а отже й зрозуміти.
з Жадана
настрій