Но не все политики так запросто переходят на русский язык. Ещё есть активные деятели,
которых русскоязычество не интересует.
Фрагменты письма.
"Сьогочасне владомовне угодовство перейшло всі межі, коли брудні потоки москвофільства ринули зі Львова: мер-фарисей разом зі своїми блазнями возговорив мовою окупації начебто на догоду "рускоязичним"... Трагікомічно підхопили його деякі слабосилі переселенці у столиці. Відразу ж після цього московський звір окупував Крим, і ніякі мітки на екранах телевізорів зі словосполукою "Єдіная страна" не порятували ні кримських татарів у Криму, ні понад 20 % етнічних українців там, ні протистояння на Сході...
Сподіваюся, що останнім цвяхом у холуйські голови в Україні стала заява МЗС Росії, де серед ідіотичних вимог, є звісно, вимога державного статусу для мови окупації України від 1654 року...
Кажуть мудрі люди, що перехід на мову співрозмовника - це ознака психологічної слабкости. Отож..."
Полностью обращение Народного депутата Верховной Рады Украины можно прочитать по ссылке -
http://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/532856557780e/