Виїзд на Чорногорію. Частина 1. (День 1-ий і 2-ий).
Бог дав файний wi-fi тому пишу прямо з місця подій. Вчора висадились на чорногорській землі. Ще з аеропорта гіди від тур фірми, які нас зустрічали зрозуміли , що справу доведеться мати з незвичайними туристами, мягко кажучи. Місцева мусарка теж одразу ж нами зацікавилась надіславши попередження про те, що якщо ми будем бикувати, то нас одразу повяжуть і депортують нах. Результат не заставив себе довго чекати. В першу ж ніч (тобто вчора) частина наших влаштувала адскій алко хардкор, який закінчився приїздом мусарів , але на щастя нікого не спакували. Обмежились попередженням. Чесно кажучи в мене вже закрадаються сумніви, що ми в цій країні протримаємось до матчу якщо так далі піде.
Місцеве населення - це серби і чорногорці. Хоча різницю між ними важко побачити, хіба шо крім того, що у сербів кирилиця, а у чорногорів латиниця. Взагалі таке враження, що це територія Сербії. Половина машин на сербських номерах, написи на стінах сербською "Гробари" , "Партизан", "Косово je Srbja", стікери Партизана і ЦЗ, бачив графіті ЦЗ. Із загального антуражу нескладно здогадатись , що місцеві не байдужі до белградського Партизана (написи на стінах, стікери, атрибутика в магазинах). Хорватами тут навіть не пахне.
За перші 2 дні все поки шо, більш менш, спокійно, якшо не рахувати знайомство з місцевими фараонами. В день часто можна побачити сложні щі місцевих апасних. Десь буквально хвилин 15 тому назад якісь тіпи , побачивши, мене на футболці України маячили мені різними жестами проїжджаючи на машині. Думаю всі пріколи ще попереду.
Місцеве населення - це серби і чорногорці. Хоча різницю між ними важко побачити, хіба шо крім того, що у сербів кирилиця, а у чорногорів латиниця. Взагалі таке враження, що це територія Сербії. Половина машин на сербських номерах, написи на стінах сербською "Гробари" , "Партизан", "Косово je Srbja", стікери Партизана і ЦЗ, бачив графіті ЦЗ. Із загального антуражу нескладно здогадатись , що місцеві не байдужі до белградського Партизана (написи на стінах, стікери, атрибутика в магазинах). Хорватами тут навіть не пахне.
За перші 2 дні все поки шо, більш менш, спокійно, якшо не рахувати знайомство з місцевими фараонами. В день часто можна побачити сложні щі місцевих апасних. Десь буквально хвилин 15 тому назад якісь тіпи , побачивши, мене на футболці України маячили мені різними жестами проїжджаючи на машині. Думаю всі пріколи ще попереду.