Завтра! і дуууже скоро!
Завтра Миколая. Вже з 10 днів у мене сверблячка, бо маю подарунок схований на видному місці для свого сонечка і зовсім не маю терпіння. Але я витримала, і завтра покажу, що то було :). Оскільки фінансів в мене небагато, бо ж я безробітна кобітка, що стирчить вдома, та й власне нікуди не вилазить, щоб щось пошукати, то подаруночок маленький і надуманий всіма фібрами душі :) Сподіваюсь Миколай впаде в милість і в око моєму мужу :)
Пісенька про Миколая :)
А ще, ми вчора побачили свою мацьопу вперше! Таке малюсіньке і неймовірне! Нема слів. Я навіть почала вірити в те, що вагітна... А то ходиш осьо більше 4 місяців зі свідомим заключенням лікарів, а нічогісінько нового не відчуваєш :(. От я і зараз до кінця в це повірити не годна. Але лікар сказала бути обєрьожною і ми, отримавши візи, обережно поїдемо на свята до хфінів в гості.
Купа народу, за яким я скучила, чекатиме на мене, а я осьо вже чекаю на них :). 3-річна відсутність мене в Фінляндії дала змогу всім за мною скучити! Так класно буде побачитись знову! І там буде спокійно на душі. Свято буде тихим і мирним, по-фінськи. Посмішки щирі, обійми теплі, а слова правдиві. Скучила за тими неймовірними старющими хвойними та березовими лісами, пухнастими та скрипучими під ногами взимку :). А ще за мохом, який полюбляють жерти миролюбиві і нелякливі маленькі олені. :) А качки там замість голубів в містах :). Кайф!
Тому план складено. 29.12 вранці ми в Пітері, а вже за 5-6 годин в Анни вдома в Пеклі, тобто в Хельсінки, тобто скорочено в Хеллі. Повертаємось теж через Пітер. Приїдемо в Київ 11-го ввечері нового 2009 року. Уря!