То вже третя спроба, з якої намагалась зайти на Близниці. Знову не підфартило. Треба буде таки комусь з нас рано чи пізно поступитись - або моїй впертості щодо вибору маршруту (тільки на Близниці), або погоднім умовам і різним катаклізмам...
На цей раз падав дощ і стелився туман. Може, якби дощик був трішки слабкішим, або навіть, якби ми були трішки більше до нього готові, то все б вдалося? Щоправда сумнівно, що в тому молоці я б щось побачила, а я не люблю ходити в гори заради фізкультури.
У результаті дістались Драгобрату в суботу. Засіли в найвищій місцині з гарячою водою, душем і туалетом в номерах :), пили куньяк і грали в преф.
Спускались в неділю троха екстремально, бо наша жадоба до сплачених за сніданок грошей, не дозволила забити на хавчик. Вийшли в притик і збігли вниз за 1,5 год (десь з 8-9 км). Мабуть саме тому я другий день поспіль не годна рухатись - ломка в тілі. Тіло мене карає за мою ж лінь :)
Осьо ми доїжджали на Драг. Дуло, падало і холодило :(
Один з численних порталів по дорозі з Ясіні на Драгобрат
Завдяки суботньому дощу, з гір стікало безліч річечок :)
Осьо як воно виглядало вже в неділю близько полудня.
Ну, і місцеве хфутбольне поле (НЕ порожнє) в неділю! Таке неможна було не сфоткати :)