За вікном ніч, я згадала, що обіцяла собі підбивати підсумки тижня і писати, що хорошого я для себе зробила.
Так от. перший тиждень року, можна сказати, успішно профуканий і свій титул Спеціаліста по марнуванню часу я захистила.
Ну правда, чим я займалася весь тиждень?
- сином - що нормально і логічно і нічого нового в цьому немає. Так, він займає майже весь той час, що ми не спимо. Я все вагаюся між двома теоріями виховання - ранній розвиток та нормальний розвиток. І поки схиляюся, що дитині чотирьох місяців від народження не сильно то і потрібно навантажувати нервову систему всілякими новомодніми віяннями. Достатньо приділити більше уваги його фізичному розвитку, а як почне нормально сидіти і повзати, то можна і почати і навантажувати всілякими інтелектуальними штучками. Мені просто здається, що зараз дитина сприймає світ на смакт та на дотик, а не у вигляді таблиць з даними. Але це вже відступ від теми. Повертамося до підсумків
- дивилася анімешки з чоловіком. Ну це наша давня любов і пристрасть. І традиція на кожен Новий Рік дивитися нову класну анімеху. Цього разу дивилися Sword Master Online і про неї мені є що сказати. але рецензію напишу якось іншим разом, якщо руки дійдуть. Так от, традиції для того і є, щоб приносити радість і задоволення. Таке проведення часу разом - це добре, це в плюс до підсумку.
- о, ми таки розпакували Пандемію і пограли в неї. Вона приїхала до нас ще на початку грудня, але все не було бажання та натхнення пограти. А на цьому тижні ми такі відвели душу - це було круто. Першу ж партію виграли з максимальним результатом - не тільки виготовили вакцини, але й очистили світ від епідемії. Такого нам ніколи ще не вдавалося досягти. Правило про те, що новачкам щастить підтвердилося. хоч ми і не вперше грали в цю гру. Просто в свою вперше))
- почала читати Хайнлайна Марсіанка Подкейн, але поки не надихає. Якось надто відчувається, що від імені жінки писав чоловік. Думки не жіночі ні з кого боку, хоча читати можна
- нарешті заповнила програмку по плануванню сімейного бюджету - жахнулася. Наче нічого зайвого не купуємо, а гроші розходяться миттєво і їх реально до кінця місяця не вистачить, якщ врахувати, що у нас сніг пошкодив дах передпокою і тепер його доведеться міняти. Ні разу не заплановані витрати, блін. (тут я прошу ВС послати мені жирне замовлення, яке не займе багато часу, але принесе гарні гроші, щоб покрити касовий розрив у нашому бюджеті)
Наче все. але могла щось і забути, тому потім допишу, як згадаю, чим є похвалитися самій перед собою. Бо так дивлюся, і сум розбирає - нічого глобального, все побутово-звичайне. А час минає...