Колискова над прірвою
Я люблю мужчин. Вони цікаві, красиві і розумні. Принаймі значна частина тих, які трпаляються мені на шляху. А ще мені цікаві мої сни, хоча я рідко їх пам"ятаю. Проте ті, що все ж пригадуються - кращі будь-якого фантастичного фільму. А найцнніші в моїй колекції - це мужчини з снів. Вони нереальні, чуттєві, вишукані, сильні та стильні і взагалі - мрія іншої мене. Я часто прокидаюся з думкою, що у мені ще рости і рости, аби хоч частково зуміти оформии в слова те, що приходить до мене з паралельних реальностей і світів, розповісти про нього так, як я це прожила. Але...
Сьогодні він був вампір - в кращому, ідеалізованому розумінні цього слова. Ніяких сутінкоподібних малохольних малолітніх замашок - старий добрий циліндр, костюм і коротенька краватка у вигляді темної стрічки. Він хотів мене вбити, а я танцювала у яскрвій червоній сукн і ми цілувалися, коли в зачинені двері ломилися зомбаки. Я пам"ятаю поглад і дотик, досі відчуваю як плакала над субстанцією, в яку він перетворився, загинувши. і як він повертався до життя тихім світлом під моїми долонями. Ми танцювали і дивилися один на одного, знаючи, що скоро все скінчиться і зневажлива усмішка на його вустах була відовіддю світу. Я пам"ятаю, як говорила, що розумію близькість кінця і того, хто стане його причиною, проте не можу не сказати, що закохуюся. Тому що важливіше всього не мовчати, адже можна так ніколи і не сказати про найголовніше. І цим моя темна половинка схожа на мене - тут ми солідарні.
Я дякую тобі, що сьогодні ти був зі мною,хоча чим яскравіше світить у вікно сонце, тим менше я тебе пам"ятаю, а затра залишиться лиш спогад про те, що був сон. Я вірю, що наші сни - це теж наше життя, просто десь там, за межею. їхбагато і всі вони розповідають нам про інших нас.
п.с. А ще був класний радіоактивний чеширский кіт, який вмів підбирати коди до сигналізації і тупий поштар в старому капелюсі, який заходить в дім без запрошеня і будить демона-охоронця...