Це було прекрасно і жахливо. Прекрасне - все, країна, люди, хінкалі, хачапурі, сацебелі і сапераві. А от навчання - ой. Тобто, вай ме. З ранку до ночі, а часом і з ночі до ранку. Не знаю, що з цього всього буде далі, але тішуся, що познайомилася з прекрасними людьми-драматургами. А ще - зарезервувала в серці тепле місце для артистичних грузинських чоловіків. А ще - навчилася богобоязливості. А ще - засвідчила те, як британці вибачились за 1918-ий рік. Словом, є що згадати. Онукам, правда… ну, залежить, як в онуків з почуттям гумору :)
Далі - фотки прекрасного. Жахливе - відцезнуровано. :)