Острог та острожники
Цими вихідними невблаганна доля занесла мене до Острога, відомого першими книгодруками та Острозькою академією. Там я милувалася юними та незіпсутими столицею спудеями, бомжувала міськими парками, а також заслужила почесний титул фотографа-демона.
Острозька академія мене, чесно кажучи, просто приголомшила. Така розкішна територія вкупі з гоноровими новобудами та тенісними кортами Могилянці й не світила. Але найбільша несподіванка - русалки та наяди (ну гаразд, мавки та нявки), які теж, очевидячки, навчаються там за програмою обміну :)
Острозький замок - окрема історія. Героїчна історія, похована в бур’янах... Володіння князів, воєвод та героїв Грюнвальда. І хто знає про це нині?
Решта ж часу - межи замком та мавками я збавила на лавці міського парку під Успенським костьолом. За кілька годин я стала інформаційним приводом місцевого значення, надто ж, як взялася фотографувати дим від вогнища, на якому палили пошерхлу траву. Веселе та нетверезе спудейство звинуватило мене у намаганні проведення чорної меси нарекло за це фотографом-демоном. Є, чим пишатися :)
Острозька академія мене, чесно кажучи, просто приголомшила. Така розкішна територія вкупі з гоноровими новобудами та тенісними кортами Могилянці й не світила. Але найбільша несподіванка - русалки та наяди (ну гаразд, мавки та нявки), які теж, очевидячки, навчаються там за програмою обміну :)
Острозький замок - окрема історія. Героїчна історія, похована в бур’янах... Володіння князів, воєвод та героїв Грюнвальда. І хто знає про це нині?
Решта ж часу - межи замком та мавками я збавила на лавці міського парку під Успенським костьолом. За кілька годин я стала інформаційним приводом місцевого значення, надто ж, як взялася фотографувати дим від вогнища, на якому палили пошерхлу траву. Веселе та нетверезе спудейство звинуватило мене у намаганні проведення чорної меси нарекло за це фотографом-демоном. Є, чим пишатися :)