Бойки не наши?
З Книги: Іван Сенько. Ментальність русинів-українців. Ужгород, 1996. С.7:
Лука Дем'ян у 1914 році у газеті «Неділя» опублікував кілька коломийок, записаних на Воловеччині, серед них і таку:
А музика - файна ігра, дрібойка, дрібойка,
А я собі полюбила за Бескидом бойка.
Співачка явно відмежовує себе від забескидських бойків. Я і казкар Михайло Шопляк-Козак із Клечина, що на Міжгірщині: «Чи кличут нас бойками? Ні! У нас ніколи так не одягалися, як одягаються бойки: рукави сорочки широкі, а стан куртий. Колі бойкані одна другій лаяли, то промовляли: «Тоді ж тобі, бойко, Бог гріхи відпустить, коли твому бойкові льольку надпустить». Бойки живуть за Бескидом. Наші люди не раз ходили до них худобу купувати».
Лука Дем'ян у 1914 році у газеті «Неділя» опублікував кілька коломийок, записаних на Воловеччині, серед них і таку:
А музика - файна ігра, дрібойка, дрібойка,
А я собі полюбила за Бескидом бойка.
Співачка явно відмежовує себе від забескидських бойків. Я і казкар Михайло Шопляк-Козак із Клечина, що на Міжгірщині: «Чи кличут нас бойками? Ні! У нас ніколи так не одягалися, як одягаються бойки: рукави сорочки широкі, а стан куртий. Колі бойкані одна другій лаяли, то промовляли: «Тоді ж тобі, бойко, Бог гріхи відпустить, коли твому бойкові льольку надпустить». Бойки живуть за Бескидом. Наші люди не раз ходили до них худобу купувати».