Год перехода от русской терминологии к украинской
Небезызвестный Кость Левицкий фиксирует год перехода галицких украинофилов от русской терминологии к украинской: 1898.
Третою національною маніфестацією в тім році був обхід: столітних роковин відродження українсько-руської літератури, уладжений Науковим Товариством імени Шевченка у Львові, при участи всіх українсько-руських товариств у Львові. Се був ювилей Івана Котляревського,- епохи відродження чисто-народної літератури для всеї України - Руси, бож завдяки сій події підняв ся українсько-руський нарід з занепаду і став пробуджувати ся до життя і розвою...
З сим святом наступило також устійненнє в означуванню назви нашої нації: замісць „руский“, „руський“, „Русин“, „Русь“ самочинно, волею нашого народу прийшло до уживання: „українсько-руський“ „Українець“ і „Україна - Русь“, як перехід до „український“ і „Україна“. Тому і я буду в дальшім уживати останних висловів.( См. : Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914. Львів, 1926. СС. 308-310).
Третою національною маніфестацією в тім році був обхід: столітних роковин відродження українсько-руської літератури, уладжений Науковим Товариством імени Шевченка у Львові, при участи всіх українсько-руських товариств у Львові. Се був ювилей Івана Котляревського,- епохи відродження чисто-народної літератури для всеї України - Руси, бож завдяки сій події підняв ся українсько-руський нарід з занепаду і став пробуджувати ся до життя і розвою...
З сим святом наступило також устійненнє в означуванню назви нашої нації: замісць „руский“, „руський“, „Русин“, „Русь“ самочинно, волею нашого народу прийшло до уживання: „українсько-руський“ „Українець“ і „Україна - Русь“, як перехід до „український“ і „Україна“. Тому і я буду в дальшім уживати останних висловів.( См. : Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914. Львів, 1926. СС. 308-310).