Из языковой борьбы в Галичине в середине 19 века
Из предисловия известного галицкого исследователя Кирилла Студинского к изданной им Кореспонденцїї Якова Головацького:
Лозинський напятнував Зубрицького та його сторонників невдячними синами народа, перекінчиками і виродками, Дїдицький називав Лозинського клеветником і робить його за сю клевету відвічальним перед судом нинїшної публики і потомства. Щоби висьміяти Лозинського, Дїднцькнй ставить до него наконецъ такі два питаня:
Перше: звідки походить се, що з кожднх 100 слів, наведених Лозинським в його дописи в „Вѣстнику" „на посрамленіе и истребленіе розширяющейся у насъ якой то московско-болгарской литературы", Дідицький стрічає 90 слів в росийськім словари, а 80 в Нестора та в иньших руських письменників старого і середного періода, яких, очевидно Лозинський вважає Болгарами? Друге: чи можна для того мову дописи Лозидського назвати „московско-болгарскимъ или чистымъ малорусскимъ языкомъ?"(См: КОРЕСПОНДЕНЦИЯ ЯКОВА ГОЛОВАЦЬКОГО В ЛІТАХ 1850-62.С.XC).
Лозинський напятнував Зубрицького та його сторонників невдячними синами народа, перекінчиками і виродками, Дїдицький називав Лозинського клеветником і робить його за сю клевету відвічальним перед судом нинїшної публики і потомства. Щоби висьміяти Лозинського, Дїднцькнй ставить до него наконецъ такі два питаня:
Перше: звідки походить се, що з кожднх 100 слів, наведених Лозинським в його дописи в „Вѣстнику" „на посрамленіе и истребленіе розширяющейся у насъ якой то московско-болгарской литературы", Дідицький стрічає 90 слів в росийськім словари, а 80 в Нестора та в иньших руських письменників старого і середного періода, яких, очевидно Лозинський вважає Болгарами? Друге: чи можна для того мову дописи Лозидського назвати „московско-болгарскимъ или чистымъ малорусскимъ языкомъ?"(См: КОРЕСПОНДЕНЦИЯ ЯКОВА ГОЛОВАЦЬКОГО В ЛІТАХ 1850-62.С.XC).