Нарешті, не пройшло й півроку. Таки дійсно і не пройшло)))
Цей шлях здобування прав був якийсь дуже довгий і тернистий.
Спочатку ми придбали авто в кредит і я вирішила зачекати з отриманням прав, щоб зекономити кілька тисяч грн. на страховці. Так пройшло 1,5 року, і мені якось і не кортіло за руль. Але одного чудового ранку Олександр заявляє, що буде їздити на роботу на велосипеді... а це означає, що мені доведеться кожного ранку як в старі добрі часи героїчно запихатися до переповненої маршрутки і, разом з тим, отримувати всі "прєлєсті" такої їзди.
Це був перший пендель під мій зад.
Я почала замислюватись і рахувати вартість такого задоволення як права на водіння авто. І всього через якийсь там рік, таки пішла в автошколу))) Це ще 2 місяці навчання.
Теорію ПДР я здала з першого разу і без жодної помилки. А от із практичним екзаменом водіння були проблеми. Незарах. На розвороті мене підрізав якийсь козел, який, мабуть, не ускладнював собі життя і ті права купив. А на додачу, інспектор змусив мене заднім ходом заїжджати в якийсь дворик із вщент розбитим асфальтом і бездонними ямами. Повний капець. Незарах - це ще відстрочка на 7 днів. Наступний екзамен (2 спроба) я теж не склала, але вже через власну незібраність. Це плюс ще 10 днів. Потім все-таки я з третього разу його склала. Але за правилами права після здачі отримуєш все одно через 10 днів.
Звоню через 10 днів - а мені відповідають, що нема бланків і треба невідомо скільки ще чекати.... Отож я чекала ще тиждень, доки (о щастя!!) бланки не з,явились.
Занавіс.