Така ж як всі...
Може ви знали людей таких як Я?
Неприродно душевних,
Банально хворих,
І постійно кволих.
А можливо ви просто -
сиві від злості,
незначних потоків крові
по вашій тупій будові.
Занедбані в прострації
У вашій з нами деформації
Ви прагнете чужої долі,
а самі спите в неволі.
На сніданок телебачення,
На обід нове побачення,
а на вечерю прості слова,
щоб в ночі не паморочилась голова.
Мізки на чиїхось заборах
Показують інтелектуальний розлад
Нашої неграмотної втоми
Весь час сигарети та кава на балконі.
Німі слова та сподівання
Все одно призводить до одного бажання,
закритися в туалеті
та вивільнити всю відразу до чиїхось експериментів.
Бажання бути новою людиною
Прибите в підворітні
з «бокалом» чефіру,
стаканчиком коли та привкусом солі.
А вранці по колу
Від болю до болю…
Протерті сидіння,
Масовка суцільна…
Розкидані мрії живого ефіру
Забуті на дотик,
Заклеєні скотчем
Валяються десь в Сочі…
Думки сохнуть на карнизі,
Поки не змерзнуть в вічній кризі
Не стечуть від палаючого Сонця до долу
Та не зітруться в пил поволі…
Застиглі очі з візерунком любові
Вмирають в морі тамтешньої заборони
Гниють за гратами
Під непрохідною вартою.
Телеман’яки, психоз і
трішки фальшу -
це раціон усіх,
хто хоче жити далі без краю…
Розмішати з привкусом
зубної пасти, полити алкоголем,
сексом, зверху стрази…
Приймати до і після, все і відразу…
Брехати, що я не така
не має сенсу…
Все одно десь в душі
Живу цим же покликом серця…
by Me)
Неприродно душевних,
Банально хворих,
І постійно кволих.
А можливо ви просто -
сиві від злості,
незначних потоків крові
по вашій тупій будові.
Занедбані в прострації
У вашій з нами деформації
Ви прагнете чужої долі,
а самі спите в неволі.
На сніданок телебачення,
На обід нове побачення,
а на вечерю прості слова,
щоб в ночі не паморочилась голова.
Мізки на чиїхось заборах
Показують інтелектуальний розлад
Нашої неграмотної втоми
Весь час сигарети та кава на балконі.
Німі слова та сподівання
Все одно призводить до одного бажання,
закритися в туалеті
та вивільнити всю відразу до чиїхось експериментів.
Бажання бути новою людиною
Прибите в підворітні
з «бокалом» чефіру,
стаканчиком коли та привкусом солі.
А вранці по колу
Від болю до болю…
Протерті сидіння,
Масовка суцільна…
Розкидані мрії живого ефіру
Забуті на дотик,
Заклеєні скотчем
Валяються десь в Сочі…
Думки сохнуть на карнизі,
Поки не змерзнуть в вічній кризі
Не стечуть від палаючого Сонця до долу
Та не зітруться в пил поволі…
Застиглі очі з візерунком любові
Вмирають в морі тамтешньої заборони
Гниють за гратами
Під непрохідною вартою.
Телеман’яки, психоз і
трішки фальшу -
це раціон усіх,
хто хоче жити далі без краю…
Розмішати з привкусом
зубної пасти, полити алкоголем,
сексом, зверху стрази…
Приймати до і після, все і відразу…
Брехати, що я не така
не має сенсу…
Все одно десь в душі
Живу цим же покликом серця…
by Me)