Куди повести дітей-першокласників?
У нас у класі така проблема: є одна нарвана мамочка, яка все хоче організовувати дітям дозвілля. причому на свій смак. попереднього разу вона за гроші батьківського комітету (за згодою кількох інших мам) організувала першачкам екскурсійний маршрут по центру Києва на автобусі крутої фірми, з екскурсоводом... але було би не так безглуздо усе це, якби діти приїхали із іншого міста абощо. а тут - переважна кількість дітей - кияни, до того ж живуть близько до центру. особисто ми із дітьми центральну частину міста вже облазили не раз. але іще питання: ну що вони шестирічкам розкажуть такого, що би їм запам"яталося і зацікавило? тим паче ті екскурсійні маршрути російською мовою...
наступна пропозиція - музей Пушкіна.
так от у мене питання: чому моїми грошима повинна розпоряжатися якась особа на свій розсуд? чому мої гроші ідуть на заходи, у яких моя дитина не може взяти участь? чому ми повинні платити за "культурну програму" сумнівної якості, якщо ми її вже пройшли у своєму середовищі? чому, не відвідавши музею Шевченка чи Лесі Українки мою дитину хочуть познайомити із Пушкіним? Так історічєскі сложилось, блін...
Так от питання: куди можна повести шестирічок у Києві типу "культурної програми", щоб їм було справді цікаво? маю вже ідею щодо музею води. хоч ми там і були, але діти туди підуть ще раз залюбки... А що ще?
пс. для підтвердження слів про нарваність і неконтрольованість її апетитів на витрачання чужих грошей можу ще навести приклад виготовлення нової шафи у клас, хоча стара була ні обдерта, ні дверці не відірвані - цілком нормальна шафа. але вона по 700 грн. збирала з батьків на шафу. а потім ще запропонувала купити "ростучі" стільчики дітям, бо у них вже старі. а логіка де? нащо ростучі стільці без ростучих парт?
наступна пропозиція - музей Пушкіна.
так от у мене питання: чому моїми грошима повинна розпоряжатися якась особа на свій розсуд? чому мої гроші ідуть на заходи, у яких моя дитина не може взяти участь? чому ми повинні платити за "культурну програму" сумнівної якості, якщо ми її вже пройшли у своєму середовищі? чому, не відвідавши музею Шевченка чи Лесі Українки мою дитину хочуть познайомити із Пушкіним? Так історічєскі сложилось, блін...
Так от питання: куди можна повести шестирічок у Києві типу "культурної програми", щоб їм було справді цікаво? маю вже ідею щодо музею води. хоч ми там і були, але діти туди підуть ще раз залюбки... А що ще?
пс. для підтвердження слів про нарваність і неконтрольованість її апетитів на витрачання чужих грошей можу ще навести приклад виготовлення нової шафи у клас, хоча стара була ні обдерта, ні дверці не відірвані - цілком нормальна шафа. але вона по 700 грн. збирала з батьків на шафу. а потім ще запропонувала купити "ростучі" стільчики дітям, бо у них вже старі. а логіка де? нащо ростучі стільці без ростучих парт?