Чистка нації або про все по-троху
Сьогодні згадала сумний анекдот.
Ющенко питає у Путіна:
- Ви і досі хочете купити Україну?
- Хочу.
- А вам з населенням чи без?..
- Та краще без...
- Ну тоді доведеться ще кілька років почекати...
Я вперше, коли його почула образилася, що оце так мого улюбленого Президента виставляють, адже він так любить Україну, так любить її історію, шанує героїчне минуле... Але...
Я щось перестала розуміти, що оце зараз відбувається. Не навчила історія наших політиків. Ні князівські міжусобиці, які призвели до занепаду і роздроблення однієї із найсильніших у світі держав - Київської Русі. Ні козаччина, коли воюючи за булаву і особисті привілеї віддавали все більше України москалям, а тоді ж таки робили недолугі спроби «порвати рабські пута», які супроводжували ті «привілеї». Ні доба УНР, коли усілякі «соціалісти» кричали, що справжнім соціалістам не потрібна армія, коли їхні поетичні і романтичні душі так хапалися зубами за владу, що тьмарився розум і не бачив очевидної загрози... Поки виясняли, чия ж політика для України придатніша, то втратили ту Україну для себе назавжди. А для народу - мало не на сторіччя. Бо і досі ще Україна не вичухалася після 70 років тоталітаризму. Пережили тоді ми 3 голоди, війну, колективізацію, денаціоналізацію, репресії та усілякі приниження.
А тепер от нове випробування. На живучість. Виживуть лише найсильніші, найздоровіші і найбагатші.
Випробування перше.
Наші супермаркети завалені купою товарів, від яких аж в очах рябить. Але дуже важко там знайти хоч щось натуральне. Щось, від чого не буде псуватися здоров”я, що не вплине на здоров”я нащадків. Адже м”ясо таке, що від нього навіть собаки хворіють, а молоко підозріло рожевого кольору і зовсім не пахне молоком... Скоро наше сільське господарство буде нікому не потрібним - будемо харчуватися хімією, усілякими замінниками їжі, швидкими напівфабрикатами... Одним словом, після відвідання супермаркету дуже хочеться перейти на натуральне господарство і більше туди не ходити.
Випробування друге.
Заходячи зараз в аптеку, аби полікувати свій ослаблений споживанням хімії організм, складається враження, ніби потрапляєш у ювелірний магазин. Звідки такі ціни?! На деякі медикаменти ціна збільшилася втричі, на деякі - удвічі. Але загальний стан справ такий, що мені, аби полікувати дітям звичайну застуду із кашлем потрібно щонайменше 100 грн. На кожного. І то, цього вистачає на тиждень у кращому випадку. Я вже не кажу про усілякі імунопротектори, які рекомендовано приймати протягом усього періоду епідемій та спалахів грипу і ГРВІ. Моя бабуся отримує 600 грн. пенсії. Попри свою гіпертонічну хворобу, поліартрит, покалічену спину, почала ще й кашляти. Протикашльові і протизастудні ліки обійшлися нам у 100 грн. (по мінімуму). Це на 5 днів лікування. Якщо ж не пройде, треба буде брати щось серйозніше... Коротше кажучи, за логікою усіх тих, хто причетний до такого подорожчання ліків, пора їй до Бога. Вона вже теж не проти... Але що ж робити нашій хворобливій молоді, ще хворобливішим дітям? Звільняти територію, щоб простіше було Україну «здати» черговий раз? А дудки! Ми виживемо! Скоро прийде весна - підемо в ліси, на луки - збирати цілющі трави для ліків та чаїв. Прийде літо - будемо запасатися вітамінами на наступний сезон (поки село остаточно ще не вимерло і ще хоч хтось вирощує справжні ягоди, фрукти, овочі)... Згадаємо забуту і відкинуту мудрість предків - і виживемо!
Здоров”я вам!
Ющенко питає у Путіна:
- Ви і досі хочете купити Україну?
- Хочу.
- А вам з населенням чи без?..
- Та краще без...
- Ну тоді доведеться ще кілька років почекати...
Я вперше, коли його почула образилася, що оце так мого улюбленого Президента виставляють, адже він так любить Україну, так любить її історію, шанує героїчне минуле... Але...
Я щось перестала розуміти, що оце зараз відбувається. Не навчила історія наших політиків. Ні князівські міжусобиці, які призвели до занепаду і роздроблення однієї із найсильніших у світі держав - Київської Русі. Ні козаччина, коли воюючи за булаву і особисті привілеї віддавали все більше України москалям, а тоді ж таки робили недолугі спроби «порвати рабські пута», які супроводжували ті «привілеї». Ні доба УНР, коли усілякі «соціалісти» кричали, що справжнім соціалістам не потрібна армія, коли їхні поетичні і романтичні душі так хапалися зубами за владу, що тьмарився розум і не бачив очевидної загрози... Поки виясняли, чия ж політика для України придатніша, то втратили ту Україну для себе назавжди. А для народу - мало не на сторіччя. Бо і досі ще Україна не вичухалася після 70 років тоталітаризму. Пережили тоді ми 3 голоди, війну, колективізацію, денаціоналізацію, репресії та усілякі приниження.
А тепер от нове випробування. На живучість. Виживуть лише найсильніші, найздоровіші і найбагатші.
Випробування перше.
Наші супермаркети завалені купою товарів, від яких аж в очах рябить. Але дуже важко там знайти хоч щось натуральне. Щось, від чого не буде псуватися здоров”я, що не вплине на здоров”я нащадків. Адже м”ясо таке, що від нього навіть собаки хворіють, а молоко підозріло рожевого кольору і зовсім не пахне молоком... Скоро наше сільське господарство буде нікому не потрібним - будемо харчуватися хімією, усілякими замінниками їжі, швидкими напівфабрикатами... Одним словом, після відвідання супермаркету дуже хочеться перейти на натуральне господарство і більше туди не ходити.
Випробування друге.
Заходячи зараз в аптеку, аби полікувати свій ослаблений споживанням хімії організм, складається враження, ніби потрапляєш у ювелірний магазин. Звідки такі ціни?! На деякі медикаменти ціна збільшилася втричі, на деякі - удвічі. Але загальний стан справ такий, що мені, аби полікувати дітям звичайну застуду із кашлем потрібно щонайменше 100 грн. На кожного. І то, цього вистачає на тиждень у кращому випадку. Я вже не кажу про усілякі імунопротектори, які рекомендовано приймати протягом усього періоду епідемій та спалахів грипу і ГРВІ. Моя бабуся отримує 600 грн. пенсії. Попри свою гіпертонічну хворобу, поліартрит, покалічену спину, почала ще й кашляти. Протикашльові і протизастудні ліки обійшлися нам у 100 грн. (по мінімуму). Це на 5 днів лікування. Якщо ж не пройде, треба буде брати щось серйозніше... Коротше кажучи, за логікою усіх тих, хто причетний до такого подорожчання ліків, пора їй до Бога. Вона вже теж не проти... Але що ж робити нашій хворобливій молоді, ще хворобливішим дітям? Звільняти територію, щоб простіше було Україну «здати» черговий раз? А дудки! Ми виживемо! Скоро прийде весна - підемо в ліси, на луки - збирати цілющі трави для ліків та чаїв. Прийде літо - будемо запасатися вітамінами на наступний сезон (поки село остаточно ще не вимерло і ще хоч хтось вирощує справжні ягоди, фрукти, овочі)... Згадаємо забуту і відкинуту мудрість предків - і виживемо!
Здоров”я вам!