кіна - не кіна
книги майже не читаю - купила дві містичні - просто щоб голова відпочила, але безкінечне читання брошури з доповідями Конференції нашої мене, мабуть, добило - не люблю букви)))
Варто підкреслити, що не у доповідях справа - вперше було цікаво читати, але вчетверте...
дуже важко.
Отже ми з Вєрою вечорами використовуємо час на перегляд серіалів (жах!)
Але серіали гарні))
Поки чекали черговий сезон Декстера, випадково натрапили у Кінозалі на іще одне кіно - не менш гидке, але веселіше - називається Кістки
Дівчина, антрополог із світовим ім'ям, стає судовим антропологом і допомагає, зрозуміло, ФБР у розслідуванні вбивств.
Нічого суперського, наче, у сюжеті, але!
Вони там перекрутили "чоловічі" і "жіночі" риси. Звісно, не обійшлося без сопель і натяків, що все одно "вона - чуйна і слабка, а він її захищає"... В цілому ж - досить нестереотипно - приємно дивитись)
Але чомусь тепер завмерли - не вийшло за два тижні жодної серії, то за наводкою з френд-стрічки, я вчора скачала перший сезон "Мислити як злочинець"
Як на мене, трохи слабше поки що навіть за "Теорію брехні"... Ну і до "Кісток" не дотягує. Хоча, перший сезон - це 2005 рік...
та!
Вчора відбулася знакова подія, щоб продовжувати дивитись це кіно (як це не дивно).
Вєра особливо схвалює до перегляду фільми, у яких демонструється толерантне ставлення до лгбт, або хоч тематика присутня. А коли у "Декстері" з'явилася Шейн із Л-Ворду... Блін, що у нас у кухні було!!!...
А без Вєри мені не гарно дивитися кіно на компі, то я змушена прислухатися до її смаків.
Отже, вчора, на першій серії ми забилися, що у цьому серіалі не буде навіть згадування про геїв - тим більше, толерантного. (У фільмі чоловіча команда і одна дівчина - дійсно, мало чого гарного можна припустити)
І через П'ЯТЬ ХВИЛИН після нашого спору, у одного з персонажів із "головним психологом" фільму відбувається такий діалог:
Психолог: то, Ви пішли від дівчини - я бачу, медальону уже немає...
Студент: так, пішов. Я хотів зустрічатися із іншою людиною.
Психолог: і як звуть Вашу нову дівчину?
Студент: Брайан.
)))))
Психолог: да... Вагома причина... І як вона це сприйняла?
Студент: нормально. Просто сказала, що гомосексуалізм - це гріх, і що я накличу на себе гнів божий...
Далі використовується остання фраза, щоб, типу, психолог зхопив думку за сюжетом.
Отже, посперечалися ми на пляшку шампанського))
І я вчора кричала, що я люблю Америку - якщо би знала гімн - заспівала би!
Варто підкреслити, що не у доповідях справа - вперше було цікаво читати, але вчетверте...
дуже важко.
Отже ми з Вєрою вечорами використовуємо час на перегляд серіалів (жах!)
Але серіали гарні))
Поки чекали черговий сезон Декстера, випадково натрапили у Кінозалі на іще одне кіно - не менш гидке, але веселіше - називається Кістки
Дівчина, антрополог із світовим ім'ям, стає судовим антропологом і допомагає, зрозуміло, ФБР у розслідуванні вбивств.
Нічого суперського, наче, у сюжеті, але!
Вони там перекрутили "чоловічі" і "жіночі" риси. Звісно, не обійшлося без сопель і натяків, що все одно "вона - чуйна і слабка, а він її захищає"... В цілому ж - досить нестереотипно - приємно дивитись)
Але чомусь тепер завмерли - не вийшло за два тижні жодної серії, то за наводкою з френд-стрічки, я вчора скачала перший сезон "Мислити як злочинець"
Як на мене, трохи слабше поки що навіть за "Теорію брехні"... Ну і до "Кісток" не дотягує. Хоча, перший сезон - це 2005 рік...
та!
Вчора відбулася знакова подія, щоб продовжувати дивитись це кіно (як це не дивно).
Вєра особливо схвалює до перегляду фільми, у яких демонструється толерантне ставлення до лгбт, або хоч тематика присутня. А коли у "Декстері" з'явилася Шейн із Л-Ворду... Блін, що у нас у кухні було!!!...
А без Вєри мені не гарно дивитися кіно на компі, то я змушена прислухатися до її смаків.
Отже, вчора, на першій серії ми забилися, що у цьому серіалі не буде навіть згадування про геїв - тим більше, толерантного. (У фільмі чоловіча команда і одна дівчина - дійсно, мало чого гарного можна припустити)
І через П'ЯТЬ ХВИЛИН після нашого спору, у одного з персонажів із "головним психологом" фільму відбувається такий діалог:
Психолог: то, Ви пішли від дівчини - я бачу, медальону уже немає...
Студент: так, пішов. Я хотів зустрічатися із іншою людиною.
Психолог: і як звуть Вашу нову дівчину?
Студент: Брайан.
)))))
Психолог: да... Вагома причина... І як вона це сприйняла?
Студент: нормально. Просто сказала, що гомосексуалізм - це гріх, і що я накличу на себе гнів божий...
Далі використовується остання фраза, щоб, типу, психолог зхопив думку за сюжетом.
Отже, посперечалися ми на пляшку шампанського))
І я вчора кричала, що я люблю Америку - якщо би знала гімн - заспівала би!