Не думайте, що мені нічого написати!
Кожного робочого дня, ідучи до або з (перепрошую за натуралізм) туалету, я думаю, як багато корисного (щонайменше) я могла би написати... Але власне писати немає часу)(
Вчора майже випадково позбавилася однієї з своїх співробітниць (підлеглих) - досі виправляю її помилки і некоректності, зроблені у документах((((
А я ж ненавиджу документи(((
Ні, я її не вбила
їй запропонували роботу менеджером із закупівлі, і вона погодилася - я щаслива)))
Ненавиджу звільняти людей за некомпетентність і непрофесійність(
Майже годину щойно витратила на відповіді з усіх запитів на конференцію з теми "Моделі сім'ї" - і я дуже рада - не очікувала такого інтересу - люди пишуть, дзвонять, надсилають запити на доповіді... Процес іде, і мене це тішить)) Поки що не потребує від мене багато зусиль. Треба сформувати тепер список доповідей і продовжувати працювати над збіркою доповідей.
Офіс, доречі, нарешті переїхав, і я натягла туди квітів, які я вважала пристойними, але вдома їм не вистачає місця - поклялася повикидати всі квіти, які не можуть зі мною жити!!! Але поки ще не зробила цього.
У мене кабінет із великим вікном... тобто, із скляною фасадною стіною. Всі заздрять)(
Ввечорі маюся від спеки - задушно у кухні - не можливо пити пиво - мене просто розчавлює від тиску - доречі, не розумію: підвищеного чи занизького.
Скоро день народження... Всі питають, що мені подарувати, а мені стільки треба побутових речей, що навіть не знаю, що із "непрактичного" мене могло б потішити...
Треба перевстановити душ, бо він зламався... А сьогодні іще й скло у вікні тріснуло - протяг був великий, коли нас вдома не було(((