сьогодення

[psy_polys]

Говорять, я вступила до аспірантури)(
Підготовка до іспитів була суцільним гвалтуванням((((( а іспит з англійської - як завжди, приниженням(((((((
Але мені сподобалося готуватися до філософії - це було те, про що я мріяла - я із підручниками і пишу, пишу, пишу...
Дещо було не цікавим - багато з проблем, які розглядає філософія - то було не моє - одразу зрозуміло.
От, наприклад, проблема істини - я іще з часів вивчення моєї улюбленої логікі у коледжі зробила необхідні мені висновки... (оце пишу, а в голові щось таке коряве - наче це звучить мій голос англійською). І тепер проблема істини мені не цікава...
Правда вчора мене переконували, що приблизно 70 - 80% людей кидають аспірантуру, не захистивши кандидатську.
Але я це зроблю!

Отже, із аспірантурою розібралася... тепер треба вирішувати із роботою...
Поки що я дуже сильно нервую з цього - не хочу писати деталі - не хочу, щоб їх читали - можливо, іншим разом.
Є деякі важливі речі, які відбуваються, але поки що задоволення від себе у роботі я не дуже отримую((((
і мені ТАК сумно(((((((((