(no subject)
Ну от..моя відлюдькуватість і самотність закінчилась..геппі енд чи шо?
Різдвяні свята, коли навколо купа рідних і близких тобі людей, яких так рідко бачиш(ну от тепер я у родині таки найменша, принаймі за ростом:))), постійні нестихаючі дзвінки у двері, то гості, то колядники, то просто хтось вертається домів.
Використовую останні години щоб відпочити, релаксувати і просто подумати.Купа переглянутих фільмів..декілька днів відсутності в неті - як наслідок випала з часу(знову?), неприємні новини і звістки у друзів..хтось шось втратив, хтось далі не знає як вибратись з обійм депресії і безвиході. Так шкода. що хочеться зірватись і мчати на інший кінець міста, можливо щоб просто обняти?
А завтра..ось ось ..знову гості у моїй хаті..так файно)Лиш декілька питань сидять у голові...у хаті зимно..і як їм у спальниках спати? і трошки організаційного..але справлюсь. Все гуд просто дике бажання когось постійно бачити, здибатись за горнятком кави, пива, грінт вейну, але приходячи додому лишатись на самоті з своїми думками..І ще дещо..але то примарне