ПРО ЭТО...
Є така тема в людському суспільстві, яка завжди приваблює увагу людей різних національностей, віросповідань, сексуальних орієнтацій, чоловіків та жінок, молодих та не зовсім, багатих та бідних, хворих та здорових, з вищою освітою та безграмотних, технарів та гуманітаріїв … і так далі. І тема ця - СЕКС. От тут молодь часто- густо питається, мовляв, Василь Павлович, розкажіть нам що таке ця штука СЕКС. “Бо от трахатись ми уміємо, - каже молодь - а так щоб з точки зору науки і техніки, та в дотепній формі, та ще й на прикладах… Тут проблема.”.
Ну що ж, прострація та розгубленість молоді мені зрозуміла, тема ця завжди актуальна, знаходиться у постійному розвитку, аудиторія зацікавлених - найбільша з можливих. Звичайно що, як і уся життєдіяльність людини, тема інтимних взаємовідносин поросла різного роду міфами, і розповсюджують ці міфи як прості йоб...рі-аматори - представники робочого класу та трудового селянства, так і інтелектуальна еліта нашого з вами суспільства. Я не маю на увазі гламурних пєдіків, які називають себе культурною елітою, їм віри нема, а веду розмову про літературну братію, яка у своїх творах цю болючу для суспільства тему або обходить стороною, або відверто вводить в оману своїх читачів.
Людина відрізняється від тварини не тільки прямоходінням та здатністю мислити абстрактно. Вона відрізняється ще й своїм ставленям до сексу. Звичайно що різного роду християнські релігійні течії ( особливо протестантського напрямку ), як і тварини, розглядують секс, лише як активність направлену на продовження роду. І те задоволення, яке отримує учасник спарювання ( а інакше і не назвеш, те чим вони займаються ), вони розглядують як побочний еффект, соромляться його і сприймають як кару божу, та постійне нагадування, що хомо сапієнс не далеко відійшов від собак та інших домашніх тварин. А сексуальне тяжіння до протилежної статі - це диявольська спокуса та гріх. І чим більшу насолоду ти отримуєш, тим більшим вважається гріх. Що цікаво, жінка в християнстві вважається нечистою істотою, і після того як ти її покористував, треба конче духовно очиститись, помолившись та усе до деталей повідати своєму духовному пастирю.
Як уже читач помітив, я оцей свій потік свідомості пишу з точки зору чоловіка, що цілком природньо, бо я чоловік і є. Моя гетеросексуальність поза сумнівом, я підтверджую її за будь якої нагоди, і непорушно дотримуюсь принципу: краще п’ять сантиметрів в руці, ніж двадцять п’ять в ж...пі. Отож і сприймаю навколишній світ як мужчина, і усілякі збочення у своєму опусі навіть не буду розглядати. Ставлення до сексу з боку як жінок так і чоловіків дещо відрізняється одне від одного. Звичайно що жінка, як істота, що не здатна мислити логічно і сприймає навколишній світ узагальнено, не занурюючись у деталі, не завжди розуміє потреби чоловіка. І це дуже часто нас дратує та призводить до прикрих непорозумінь.
Коли ми кажемо що заскучили за жіночим теплом та ласкою, у жіночій свідомості чомусь одразу виникає якесь абстрактне материнське тепло та абстрактні материнські ласки. Вона гадає що чоловік натякає про якійсь серйозні сімейні стосунки, чисту накрохмалену постіль, смачну та поживну їжу три рази на день, спільний унітаз, вечірній перегляд телевізійних передач на сімейному дивані з бескінечним массажем ніг ( звичайно що її ), та інша подібна фігня. Їй навіть на думку не спадає що ми, істоти чоловічої статі, маємо на увазі зовсім інші, абсолютно конкретні речі. І якщо натякаємо на жіноче тепло, то ми не просто здогадуємося про фізичну природу того тепла, ми навіть знаємо точне місце у жіночому тілі, де теє конкретне тепло жевріє. Те ж саме і про ласку. Ми добре усвідомлюємо що то не зовсім материнські ласки, за якими ми так заскучили, а конкретні ласки м’якими, ніжними та теплими жіночими руками, які зрештою повинні призвести до конкретної розв’язки.
В цьому випадку получається классична ситуація: він хоче плотського задоволення, стабільного і на довгостроковий термін, а вона хоче стабільних відносин, крепкого плеча та щовечірнього массажу ніг перед телевізором, а головне статусу. Нехай, поки що, статусу дівчини , у якої є хлопець, а там побачимо. Якщо перефразувати це мовою народу то: Він намагається пристроїти свій член, а Вона - свою жопу. І тут, дорогі мої, кожна сторона конфлікту змушена іти на компромісс. Результат цього компроміссу такий - діваха втрачає свою ( умовну) цноту, а хлопець ( конкретну) свободу. Звичайно що обмін нерівноцінний, але дійсність така жорстока…
Несправедливість та складність інтимних стосунків полягає ще й у тому, що задовольнити жінку набагато складніше ніж довести до щасливого кінця мужчину. Але більш за все обурює те, що жінки ставляться до інтиму як до великодушної поступки, або до важкого домашнього обов’язку ( принаймні роблять вигляд ), і намагаються обставити звичайну фізіологічну функцію як серйозну довгоочікувану подію. Подія ця може затягнутись на декілька годин, після того як ти, на протязі дня, намагався вкласти кохану то на ліжко, то на спинку дивана, або навіть на умивальник в ванній кімнаті, чатуючи на неї в темряві. Але кожного разу отримував відсіч: “не сейчас”. І вже трохи згодом обнадійливо: “может быть вечером, если не испортишь мне настроение”. От так звичайний робочий момент можна перетворити на кнут та пряник, чим вони, жінки, вправно користуються. Ну а вже ввечері, після перегляду двох-трьох художніх фільмів, безкінечного массажу ніг, тривожної дрімоти перед телевізором та плотної вечері, знесилений падаєш в ліжко, забувши за все на світі і чекаючи коли звільниться ванна кімната. Під кінець вже другого сна, хтось безцеремонно, театральним жестом шарпає ковдру. Підіймаєш голову, в очі б’є яскраве світло лампи, скрізь вологу очей вимальовується оголена жіноча постать. Де я? У відповідь драматичні нотки в голосі діловито промовляють: “ Ну шо? Я готова. Иди мойся, чисти зубы и начнем.” І тут самий напружений момент: відмовитись - собі дорожче буде, ініціатива втрачена, і ти сціпивши зуби підіймаєш своє заспане тіло з ліжка і прямуєш в ванну кімнату. Хіба хочеш? Мусиш!
Що таке безпосередньо СЕКС? А це з якої точки зору глянути. Якщо оперувати філософськими категоріями, то це мабуть буде щось на зразок: здійснення людським індивідуумом однієї з найголовніших природних функцій з метою отримання потомства, задоволення або прибутку… З правової точки зору - це невід’ємне право кожного громадянина, захищене конституцією, якщо ця дія не порушує прав інших громадян, громадського порядку та норм діючої Конституції… Технократ мабуть буде більш відвертий та конкретний, він цей процесс опише мовою деталей та механізмів і назве цю дію - поршнеобразное, возвратно-поступательное движение ПЧ ( см.примечание 11 ) внутри ЖВ ( см. примечание 12 )... З фізиологічної точки зору - це обмін речовинами, а з фізичної - обмін теплом. Ось про обмін теплом чомусь пишуть найменше, а на моє переконання, обмін теплом тут грає чи не найголовнішу роль. Питання: хто кому віддає і хто від кого приймає? Якщо ви запитаєте пацанів що служать в Армії, за чим вони заскучили найбільше, то це буде не батьківський дім, не мамин борщ, не садок вишневий коло хати. Найбільше ці пацани заскучили за теплом жіночої п...хви, навіть якщо вони до цього мали змогу відчути теє тепло лише в своїх снах та мріях. Тож питання про те хто намагається зігрітися відпадає.
Кожний мужчина хоч раз в житті бував у такій ситуації, яку я вам, друзі, нагадаю. От уявіть собі таку картину:
Зимовий ранок, неділя, на вулиці ще зовсім темно, вам тепло і затишно - стан напівсну-напівбдіння, можна лежати у ліжку скільки завгодно і ця думка наповнює теплом спокійного, майже дитячого щастя. Обережно відкриваєш одне око і бачиш перед собою білу морду свого собаки, він дивиться на тебе, чекаючи хазяйського пробудження. Побачивши відкрите око він захитав хвостом, не відриваючи допитливого погляду, що промовляє: “ти вже прокинувся чи спатимеш далі?” Ліниво простягаєш руку до пса і він енергійно, з ентузіазмом бодає її своїм сухим, теплим носом. Ховаєш руку назад під ковдру, і пес зачинає свистіти в свої мікроскрпічні сопілочки та танцювати нетерпляче на місці. Закриваєш око і він, присівши на задні лапи, у відчаї голосно гавкає. Дружина ( дівчина, співмешканка, коханка ) що спить поруч, скрізь сон, ліниво так: “ Ти що, не чуєш собака на двір проситься?”
Мусиш вставати, одягаєшся, тремтячими зі сну руками, і в темряві виводиш пса на вулицю. А на вулиці лютий мороз та вітер і вже через п’ять хвилин ховаєш руки в кишені, через десять тупцюєш на місці, а через п’ятнадцять вже тремтить від холоду все тіло. Кличеш собаку і мерщій до хати. Не вмикаючи світла, прямуєш у спальню. Там затишно і тепло, там чути спокійне дихання та вимальовується білий горбик жіночого тіла, накритий ковдрою. Швидко скидаєш одяг, прямо на підлогу і стрімким ривком під ковдру. Лежиш собі прямо на спині, погляд в стелю і руки по-швам,.. грієшся, насолоджуєшся, прислуховуєшся до себе, до своїх бажань... Поруч жіноче тіло, розніжене, тепле, намагається додивитись свій солодкий ранковий сон.
Раптом думка, поки що несмілива така: “ А що як..? А чому б і ні? Вихідний день… Це ж коли останній раз був ? Ого, аж так давно..! Це не діло.” Починаєш звикати до цієї думки, бавитись нею. Потроху, майже на фізичному рівні відчуваєш невеличке таке, компактне, автономнне джерело тепла, воно має ту ж саму природу що і жіноче тіло, що лежить поруч, але іншу частоту та амплітуду. Амплітуда зростає, джерело тепла стає нав’язливим, дихає, пульсує, переливається різними барвами, заколисує, гіпнотизує, паралізує волю, нестримно вабить до себе. Навколишній світ поступово втрачає чіткі обриси, плавиться і щезає. Залишається джерело життєвого тепла і твоє нестримне бажання розгадати його таємницю - подивитись в очі цій диявольській спокусі. Повільно але впевнено повертаєшся до жіночого тіла і починаєш безсистемно шарити по ньому руками, поступово наближаючись до заповітної мети. Жіноче тіло невдоволено зарухалось, замуркотіло і зрештою по-доброму так, запротестувало: “ Що з тобою, чоловіче, здурів чи що?” Або так: “ What’s wrong with you? Would you stop it!?” Або навіть так: “ Уймись, животное!” Після декількох хвилин лінивої боротьби та віднєкування, жіноче тіло, розуміючи що спокійного сну вже не буде, ставить умови - тримати руки подалі від ніжних частин тіла, ніяких поцілунків та розмов, на все про все - дві з половиною хвилини. Час пішов…
Через чотири з половиною хвилини, повний енергії, з відчуттям виконаної міссії, встаєш з ліжка та натягуєш на себе деталі туалета. В голові з’являється цитата Маестро, а уста синхронно тут таки її озвують:
“ Кто сказал что нету места песне на войне?
После боя сердце просит музыки вдвойне.”
Жінка на ліжку зкорчилась від сміху, чомусь ця цитата здається їй дуже смішною в цій ситуації. А ти йдеш на кухню готувати каву. День почався непогано…
( далі буде…)