Щойно знайшов трохи часу і дочитав одну з перших книг (хронологічно і логічно) видатного письменника сучасності Террі Пратчетта (ТП) "Колір магії".
Читав англійською мовою. Тому не можу сказати, що зрозумів абсолютно все і кожне, але однозначно: штука класна! До того ж автор пише не зовсім для середніх умів. Це саме той стиль, який мені подобається: щоб зрозуміти всю суть, треба хоч трішки розбиратися в історії та фізиці... цікавитися тим, що діється у світі тощо.
Історія розповідає про поневіряння Плоским Світом чарівника-недоучки. Жага пригод маленького туриста з іншого кінця Плоского Світу змушує мага пережити низку непростих подій.
Фентезійний Плоский Світ сповнений різноманітних цікавих речей, подій, осіб. Взяти, до прикладу, хоча б Багаж (саме з великої літери) - це безсмертна скриня на тисячах ніжок, яка весь час прямує за своїм господарем.
Але вся ця фентезійність - лише привід до подекуди відвертої насмішки над нами, людством, людською цивілізацією. ТП збиткується з філософії, релігії, політики, науки, зі стереотипного мислення... Він цинічно іронізує з циніків і безжально стібається над такими категоріями, як Доля, Смерть, Удача тощо.
До речі, про Смерть. Персонаж Смерть у творах ТП, наскільки я зрозумів, це досить цікавий герой із власною (пардон) ЖИТТЄВОЮ філософією. Він впливає на читача якось життєствердно.
Рекомендую всім, хто полюбляє цікаву інтелектуальну літературу з добрячим шматком іронії та зарядом позитивного настрою.