Scraps - Хвала Системі!

May 25, 2009 10:18

Продовжуючи раніше почату тему про Систему, не можу не продемонструвати цей вірш. Знаю, він трохи задовгий, але це був перший мій вірш, який комусь сподобався. Одразу кажу - це дуже великою мірою іронія, не слід сприймати все надто серйозно.

Хвала Системі!

1. Сказав мені хтось та колись,
Що краще жити сміючись -
В далечині від шуму міста
Ліпити коржики із тіста.
Радіти цій усій природі,
Пісень співати на свободі.
„Як добре жити без контролю
І вже не грати свої ролі!
Бо бюрократії нема
І конформізму тут катма,
Немає тут нудних законів,
Тут всі брати - нема сторонніх.
А все життя - велике свято!
Давайте ще гучніш співати!”
Які щасливі, правда, люди.
Цікаво, що із ними буде?..
А я скажу, шановні друзі,
Немає сенсу в цій потузі,
В анархії немає суті
І забагато в крові муті.
Без порядку все життя -
Бєспрєдєл до забуття!
Досить вже цієї теми.
Скажім разом: хвала Системі!

2. Усіх лякають тероризмом,
Щоб захлинулися фашизмом -
Воля у кожного своя.
Хто є ангел, хто - свиня?
Проблема зовсім не в Системі,
Усі слова оті - даремні.
У людях є біда громади!
Лишіть стереотип позаду.
Бо, на відміну від людини,
Система робить нас єдиним
І всеосяжним організмом,
Не хворим цим примітивізмом,
Але більш-менш усе ж покірним
І майже зовсім не манірним.
Система - просто Божий дар!
Ми всі тримаємо удар
Брудних злочинців-анархістів
І агресивних „пацифістів”.
Люд, радіємо безпеці!
Вмажте бидлу по пащеці!
Не втрачаймо час даремно,
Гучніше всі: хвала Системі!

3. Сто облич в Системи є,
Тож обери собі своє:
Промисловість, церква, суд,
Медицина і міськбуд,
Бізнес, армія, освіта -
Всі благі системи світу.
Приклоніться перед нею,
Не займайтеся дурнею.
Завдяки їй ми живі,
Речі нашії - нові.
Не працюючи на полі,
Не голодні і не голі.
Трудитеся - Вас цінують,
Ви хворієте - лікують,
Ви навчаєтесь відтак,
Що іще Вам тут не так?
Вочевидь, ми - блудні діти.
Богові де нас подіти?
Час спокутувати вади -
Захищать ряди громади.
Знайте, браття моложаві:
Це людина для держави
Мала б справді існувати.
Більш нічого не питати!
Й будьте, люди, завжди певні:
На віки вічні - хвала Системі!

осінь 2005

мистецтво, антиутопії, політика

Previous post Next post
Up