Бачення
Зір для мене вже давно був майже фетишем. Я не дуже впертий візуал, але бачити для мене означає відчувати свою присутність. За своє нетривале життя я пережив 3 операції на очах. Дитинство провів із помітною косоокістю, через яку латентно, але вельми неслабо комплексував. Недивно, що зараз, коли внаслідок хвороби і тривалого перенапруження мій зір зіпсувався, я лише великим зусиллям і надією втримуюся від паніки. І звісно ж, я вже повністю заглибився у штудіювання медичної літератури і скоро зможу і по цій системі людського організму консультувати і лікувати інших людей.
Втрата зору - 20%. Повірте, це багато,
надто якщо таке падіння відбувається раптово і швидко. Але особливо страшно від того, що це відбулося тоді, коли, здавалося, навантаження на очі, та і на організм в цілому, у мене знизилися.
Також неприємно вкотре переконуватися в нестачі адекватних лікарів. Я не міг звернутися до офтальмолога за місцем проживання, бо в черзі сиділо близько 2-х десятків пенсіонерів. Я відправився до студентської поліклініки, де мене спочатку посварили, що я не приніс їм виписку, що я хворів на вітрянку. Потім вони таки виписали мені антибіотики і сказали, що у мене фолікульоз. Наступний лікар - приватний в Трускавці виписала мені інакші ліки. Потім я ще раз звернувся до цієї фірми перед від'їздом, але натрапив на іншу лікарку. І от тільки на цьому (третьому) етапі мені пояснили, що фолікульоз ніяк не впливає на якість зображення і що це взагалі алергічна хвороба. Тепер вже, коли я приїхав додому і маю доступ до Інтернету, я читаю, що фолікульоз очей проходить сам по собі і його взагалі можна не лікувати.
Позитивно, що рогівка та зоровий нерв неушкоджені. Відтак зір можна повернути, але для цього потрібні час і зусилля. Можливо, навіть доведеться поносити окуляри, я цього не робив уже близько семи років. Позитивно також, що мені дозволили працювати за комп'ютером та читати - без цього я не міг би продовжувати своє навчання. За словами лікарів, якщо вживати правильні продукти, робити вправи та зменшити навантаження на очі, то імовірність відновлення зору до попередніх показників дуже висока. Я відповідним чином підкорегував свій віш-ліст.
Втрата зору - 20%. Повірте, це багато,
надто якщо таке падіння відбувається раптово і швидко. Але особливо страшно від того, що це відбулося тоді, коли, здавалося, навантаження на очі, та і на організм в цілому, у мене знизилися.
Також неприємно вкотре переконуватися в нестачі адекватних лікарів. Я не міг звернутися до офтальмолога за місцем проживання, бо в черзі сиділо близько 2-х десятків пенсіонерів. Я відправився до студентської поліклініки, де мене спочатку посварили, що я не приніс їм виписку, що я хворів на вітрянку. Потім вони таки виписали мені антибіотики і сказали, що у мене фолікульоз. Наступний лікар - приватний в Трускавці виписала мені інакші ліки. Потім я ще раз звернувся до цієї фірми перед від'їздом, але натрапив на іншу лікарку. І от тільки на цьому (третьому) етапі мені пояснили, що фолікульоз ніяк не впливає на якість зображення і що це взагалі алергічна хвороба. Тепер вже, коли я приїхав додому і маю доступ до Інтернету, я читаю, що фолікульоз очей проходить сам по собі і його взагалі можна не лікувати.
Позитивно, що рогівка та зоровий нерв неушкоджені. Відтак зір можна повернути, але для цього потрібні час і зусилля. Можливо, навіть доведеться поносити окуляри, я цього не робив уже близько семи років. Позитивно також, що мені дозволили працювати за комп'ютером та читати - без цього я не міг би продовжувати своє навчання. За словами лікарів, якщо вживати правильні продукти, робити вправи та зменшити навантаження на очі, то імовірність відновлення зору до попередніх показників дуже висока. Я відповідним чином підкорегував свій віш-ліст.