Парадокс Євангелія Процвітання

[prokip]

• З одного боку, Біблія досить ясно говорить, що людина віруюча не буде позбавлена гріховності, а її забаганки не будуть миттєво задоволені. Вона може піддаватися випробуванням (challenges) і терпіти на собі наслідки чужого гріха.
• З іншого боку, Господь благословлятиме на добрі вчинки, захищатиме від небезпек, даватиме добрі нагоди (opportunities) та все те, про що людина попросить, за умови, якщо ми дійсно цієї речі потребуємо і якщо вона нам не зашкодить.

Євангеліє Процвітання, популярне серед харизматів, говорить, що бідність, хвороби і страждання є прямим наслідком нашого гріха, а також того, що ми не достатньо молимося. Книга Йова показує, що це зовсім не обов'язково так. Крім того, ми знаємо, що Апостол Павло мав хронічну хворобу і молив Бога її вилікувати, але так і не отримав зцілення. І не слід забувати про натовпи багатіїв і можновладців, які побожними аж ніяк не є.

Суть в тому, що на рівні окремої особистості досягнення соціального успіху (в його загальному розумінні) з вірою в Бога, як правило, мало корелює. Тобто щирий вірянин може трапитися і серед скромних селян чи пролетарів, так і серед успішних політиків та підприємців. Проте на глобальному рівні, якщо взяти країни з їх релігіями і розкласти їх від тих, де здебільшого сповідується протестантське християнство і до тих, які сповідують релігії найбільш далекі за своєю суттю від християнства, то отримаємо цікаву ситуацію: протестанти правлять світом і мають найбільший ВВП на душу населення, за ними йдуть католики і країни типу Японії, які перейняли досягнення протестантів, потім ідуть Китай та Індія, які також перейняли, хоча вже меншою мірою, досвід протестантів, і більш відсталі православні країни та країни інших Авраамічних культів (мусульманські), останніми, найбіднішими країнами є ті, що сповідують шаманізм і практикують магію - країни Центральної Африки.