Розгляд антиутопій: Айн Ренд ("Гімн", 1938)
Нарешті я знайшов час, аби прочитати цей твір! І хай простить мені мій внутрішній альтруїст-комунітарист, але в певних місцях я плакав. Від щастя...
Історія "Гімну" описує антиутопічне суспільство, де колективізм дійшов до такого рівня, що слово "я" повністю зникло з ужитку. Підкреслюю: не було заборонено, але просто перестало існувати в мовленні. Замість нього всі згадують навіть самих себе в множині: "ми".
Цікаво, що тоталітарне суспільство Ренд з його середньовічним рівнем технологій виникає на руїнах нашої цивілізації. Більшість наукових досягнень були втрачені. Дана ідея повторюється в книзі Татьяни Толстої "Кись". Втім, якщо "Кись" є наслідком, очевидно, ядерної війни, то світ "Гімну" не страждає від жодних аномалій.
Головний герой, Рівність 7-2521 (імена героїв, вочевидь взяті за аналогією із "Ми" Євгена Замятіна), поступово розчаровується в суспільстві, в якому він живе. Спочатку він демонструє покору всупереч принизливому статусу прибиральника вулиць, але згодом він закохується в Свободу 5-3000 і у нього виникає відраза від думки, що її примусять бути з іншим чоловіком і що її дитина буде від неї неодмінно відібрана задля колективного виховання (збіг цього елементу із утопією Кампанелли доводять зайвий раз, що нема різниці між утопією та антиутопією).
Рівність 7-2521 таємно відкриває електричний струм і усвідомлює, що каста Вчених з їх примітивними технологіями - це просто зграя обмежених невігласів. Будучи вигнаним із спільноти за свій винахід, він наново відкриває слово "Я", він дає ім'я своїй коханій і собі.
Це не стільки антиутопія, скільки маніфест індивідуалізму, "етичного егоїзму", капіталізму і меритократії (найяскравіше це проявляється в 11-ому розділі). Це маніфест модусу життя "мати", але представленого у геть іншому світлі, в кращому світлі, як частина людської природи, як шлях до людського щастя.
Історія "Гімну" описує антиутопічне суспільство, де колективізм дійшов до такого рівня, що слово "я" повністю зникло з ужитку. Підкреслюю: не було заборонено, але просто перестало існувати в мовленні. Замість нього всі згадують навіть самих себе в множині: "ми".
Цікаво, що тоталітарне суспільство Ренд з його середньовічним рівнем технологій виникає на руїнах нашої цивілізації. Більшість наукових досягнень були втрачені. Дана ідея повторюється в книзі Татьяни Толстої "Кись". Втім, якщо "Кись" є наслідком, очевидно, ядерної війни, то світ "Гімну" не страждає від жодних аномалій.
Головний герой, Рівність 7-2521 (імена героїв, вочевидь взяті за аналогією із "Ми" Євгена Замятіна), поступово розчаровується в суспільстві, в якому він живе. Спочатку він демонструє покору всупереч принизливому статусу прибиральника вулиць, але згодом він закохується в Свободу 5-3000 і у нього виникає відраза від думки, що її примусять бути з іншим чоловіком і що її дитина буде від неї неодмінно відібрана задля колективного виховання (збіг цього елементу із утопією Кампанелли доводять зайвий раз, що нема різниці між утопією та антиутопією).
Рівність 7-2521 таємно відкриває електричний струм і усвідомлює, що каста Вчених з їх примітивними технологіями - це просто зграя обмежених невігласів. Будучи вигнаним із спільноти за свій винахід, він наново відкриває слово "Я", він дає ім'я своїй коханій і собі.
Це не стільки антиутопія, скільки маніфест індивідуалізму, "етичного егоїзму", капіталізму і меритократії (найяскравіше це проявляється в 11-ому розділі). Це маніфест модусу життя "мати", але представленого у геть іншому світлі, в кращому світлі, як частина людської природи, як шлях до людського щастя.