Позитивне мислення - явище неоднозначне...
З одного боку, люди, які ним "торгують" - харизматичні проповідники, психологи, езотерики, раби мережевого маркетингу - мені просто огидні. Якщо релігія - це опіум, то позитивне мислення - це героїн.
Подумайте про логіку викладу, наприклад, у фільмі "Секрет" - якщо у вас немає спортивної тачки, намалюйте її та уявляйте, що вона у вас є. Це руйнує основоположні принципи протестантської етики і духу капіталізму, що так близькі моєму серцю. Більше того, ідеологія позитивного мислення зі стилю життя сама перетворюється дуже часто на релігію, де або сама людина, або Всесвіт є богом. Це неприйнятно для мене. І наостанок, я радикально проти заборон на негативне мислення, мені здається, всі емоції, крім апатії чи істерично суїцидального психозу, можна і треба використати на благо.
З іншого боку, віра у власні сили (коли вона не доходить до абсурду і не витікає в знущання над іншими) - це цілком по-християнські. Така віра відкидає як Маркса, так і Фрейда. Більше того, переконуюся на практиці, що якщо такою міццю не зловживати, то час від часу можна добитися неабияких результатів. Психотехніка емоційного накручування, брехня самому собі може змінювати хід фізіологічних процесів в організмі.
Позитивне мислення потребує інакшої трактовки, аніж та, що ми маємо у категорій, перелічених на початку.
По-перше, слід видалити релігійний елемент разом із усією антинауковою езотеричною брідятіною. Позитивне мислення - це засіб панування над собою, а не засіб управління Всесвітом, ок?
По-друге, слід повернути частину негативних емоцій і перестати від них відгороджуватися. Ми всі маємо різні емоції і було би справедливо, якби кожен усвідомив, як слід використовувати свої власні, а не копіював купку самовдоволених успішних лицемірів із Нового Світу.
По-третє, слід визнати, що позитивне мислення є інструментом підтримки, а не чарівною паличкою. Позитивне мислення нічого не варте без позитивних зусиль.