Суспільство лотереї
Те, що я називаю "суспільством лотереї" - це дика суміш найгірших рис олігархії та анархії. Як правило, воно приходить на зміну чітко регламентованому авторитарному суспільству закону. В суспільстві лотереї немає місця стабільності та справедливості. Основою такого суспільства є Випадок. Але на відміну від "природного стану" Гоббса, це суспільство має формальні інститути, які покликані створити ілюзію, що Випадок не є всесильним. Це уклад, за яким зараз живе Україна, він логічно доповнює науку посилань, економіку впарювання, мистецтво бидлоти та інші аспекти нашого буття.
Принципи суспільства лотереї:
Ці азартні ігри потрібно припиняти. І нічого олігоохлократію називати демократією чи навіть анархією. Але звісно, я не ностальгую за часами безальтернативного адміністрування. Суспільство лотереї має бути змінено на суспільство перехресть, інакше кажучи, повинен бути знайдений баланс між волею вибору та впорядкованістю системи.
Кращий суспільний уклад має бути схожим на дорожню карту, де ви подорожуєте від точки А до точки Б і в точці Б можете обрати наступний пункт призначення, залежно від ваших вподобань і витривалості в дорозі. Витрата енергії, часу та використання таланту повинні мати безпосередній вплив на результат.
Дайош постмодерн!
Принципи суспільства лотереї:
- Життєвий шлях подібний до постійної гри в лотерею. Шанси на успіх так само незначні, як і в реальній дотереї.
- Не працюють соціальні ліфти, досягнути вищого становища в суспільстві можна лише якщо пощастить або за знайомством (по факту, теж якщо пощастить).
- Той, хто "витягнув щасливий білет", розуміє, що іншої нагоди може не випасти, а відтак готовий зловживати будь-яким успіхом чи ресурсом, аби паразитувати на своєму ближньому.
- Оскільки все залежить від Випадку, люди вмотивовані шкодити одне одному, аби в разі, коли вашому ближньому випаде щасливий білет, він далеко не втік від вас по соціальній драбині.
- Ваша діяльність чи бездіяльність не має жодних пропорційних відношень з вашими успіхами та досягненнями. Має значення лише, чи вам пощастило. Ви можете пропрацювати хоч ціле життя з максимальною віддачею, і все одно померти в бідності та боргах.
Ці азартні ігри потрібно припиняти. І нічого олігоохлократію називати демократією чи навіть анархією. Але звісно, я не ностальгую за часами безальтернативного адміністрування. Суспільство лотереї має бути змінено на суспільство перехресть, інакше кажучи, повинен бути знайдений баланс між волею вибору та впорядкованістю системи.
Кращий суспільний уклад має бути схожим на дорожню карту, де ви подорожуєте від точки А до точки Б і в точці Б можете обрати наступний пункт призначення, залежно від ваших вподобань і витривалості в дорозі. Витрата енергії, часу та використання таланту повинні мати безпосередній вплив на результат.
Дайош постмодерн!