This is our Art
Вчора група політологів, що відвідує курс "Політологічні аспекти релігієзнавства" Сергія Головащенка (кращого викладача Факультету гуманітарних наук НаУКМА), зробили авангардистську співдоповідь. Ні, це не вистава - це саме співдоповідь, що виражена кількома дійовими особами, кожна з яких відповідає за свій аспект.
Таємничий голос Наратора (нормальною мовою - Оповідача) розгортає історію в кількох днях. Підступна ієзуїтська партія "Псисавченка" вривається в політичне життя невеличкого міста і захоплює владу завдяки низьці продуманих акцій. Акції щодня зростають у своїй жорстокості - від мирного мітингу до кривавого побоїща.
Журналіст Костянтин Ернестенко доповідає про успіхи нової партії. Політолог Олександра Харань коментує ці успіхи з точки зору політичних перспектив. Богослов Мартін виражає духовну складову ставлення до вчинків партії.
"Псисавченка" перевдягаються в ході власної доповіді - доповіді жестів і міміки. Спочатку вдягнувши шкуру бідноти і вивівши її на мітинг, ієзуїт поспішає вбити судом першу жертву - ліберальну олігархію і не бариться перевдягнутися у їхні шмотки. Та одразу ж потому провокація стає інструментом зброї проти консервативної влади, краватку якої разом із усіма передвиборчими обіцянками забирає собі наш (Анти)Герой. Останній крок на шляху до тотальної влади - силовий злам ліворадикального супротиву і для цього "Псисавченка" вдягає форму правоохоронця.
"Вони стоврили новий світ за 5 днів і на 6-ий день спочили..."