Грузия. Украинский взгляд. Оптимистический сценарий
Оригинал взят у olarhat в Грузія-2013. Оптимістичний сценарій
Стільки лівацького, інтелектуалістського, проросійського лайна написано вже за ці кілька днів...
Тому я Вам пропоную оптимістичний сценарій, просто для зміни настрою.
Отож цього тижня ЦВК Грузії підбиває результати виборів. І виявляється, о Боже, що перевага "Грузинської мрії" по факту кількості мандатів - 10 голосів. Тобто від 150 депутатів - 6%.
"Грузинська міря" отримує 80 мандатів і з них майже половина мажоритарники. А та інша половина, що по пропорційці - це представники 6(!) партій.
Тепер цій всій голоті братві у погодженні з Саакашвілі(!) треба спробувати сформувати уряд. Що при цьому починається? Правильно. Починається срач і з'являються невдоволені. І можливо, найбільш невдоволеними будуть представники якоїсь однієї з цих шести партій.
Міхо тим часом що має робити? Він має демонструвати покору вибору народу. "Так-так, поважаю-поважаю, ось вам прапор до рук, формуйте уряд."
В країні тим часом масові гуляння. Всі ж чекають, що як і обіцяв Іванішвілі вже наступного дня це буде "інша країна". Грузини взагалі мають дуже мінливий настрій. Чим пояснюється програш правлячої партії. Вся справа у відео та чутках поширених перед виборами. От у георгінів і стався припадок гніву і вони "покарали" Міхо. Ну але настрій у них змінються дуже швидко, наступного дня принцип "кожному за потребами" не починає діяти на неокупованих територіях.
Отже проходить місяць, другий. Припустимо уряд сформували. Тримаємо в умі, що силові структури і спецслужби залишаються у Міхо і вони працюють дуже добре. А ті хто прийшов в уряд першим ділом що починають робити? Правильно. Вони починають тирити і брати хабарі, що фіксують усміхнені офіцери департаменту зовнішнього спостереження МВС Грузії.
Короче "Маестро" і ТВ9 якось так трошки починають піднабридати. Навесні вже стає зрозуміло, що "погарячились". Міхо весь час намагається грати Д'Артаньяна.
Приходить час і нарешті по ТБ показують справді цікаві сюжети. Про те, як тириться бабло, про те, як росіянам обіцяють здати все і всіх... І тут на сцену виходить найслабша ланка "Грузинської мрії". Ну наприклад горді депутати якоїсь "Консервативної партії Грузії". І вони кажуть, що так і так - зраджено світлі ідеали опозиції, ми виходимо з більшості.
І тут парламентська криза. Уряд не має підтримки.
На осінь 2013 виходить, що треба проводити одночасно і парламентські і президентські вибори. А якщо злам суспільної свідомості (тобто протверезіння) станеться раніше то можна і влітку.
Міхо веде партію лічно! Тим часом Іванашвілі звісно ж вже дискредитований по самі помідори хабарництвом, зрадницвом та й власне тим, що покращення не нагрянуло.
Перемога здорових сил в жовтні 2013 року.
Стільки лівацького, інтелектуалістського, проросійського лайна написано вже за ці кілька днів...
Тому я Вам пропоную оптимістичний сценарій, просто для зміни настрою.
Отож цього тижня ЦВК Грузії підбиває результати виборів. І виявляється, о Боже, що перевага "Грузинської мрії" по факту кількості мандатів - 10 голосів. Тобто від 150 депутатів - 6%.
"Грузинська міря" отримує 80 мандатів і з них майже половина мажоритарники. А та інша половина, що по пропорційці - це представники 6(!) партій.
Тепер цій всій голоті братві у погодженні з Саакашвілі(!) треба спробувати сформувати уряд. Що при цьому починається? Правильно. Починається срач і з'являються невдоволені. І можливо, найбільш невдоволеними будуть представники якоїсь однієї з цих шести партій.
Міхо тим часом що має робити? Він має демонструвати покору вибору народу. "Так-так, поважаю-поважаю, ось вам прапор до рук, формуйте уряд."
В країні тим часом масові гуляння. Всі ж чекають, що як і обіцяв Іванішвілі вже наступного дня це буде "інша країна". Грузини взагалі мають дуже мінливий настрій. Чим пояснюється програш правлячої партії. Вся справа у відео та чутках поширених перед виборами. От у георгінів і стався припадок гніву і вони "покарали" Міхо. Ну але настрій у них змінються дуже швидко, наступного дня принцип "кожному за потребами" не починає діяти на неокупованих територіях.
Отже проходить місяць, другий. Припустимо уряд сформували. Тримаємо в умі, що силові структури і спецслужби залишаються у Міхо і вони працюють дуже добре. А ті хто прийшов в уряд першим ділом що починають робити? Правильно. Вони починають тирити і брати хабарі, що фіксують усміхнені офіцери департаменту зовнішнього спостереження МВС Грузії.
Короче "Маестро" і ТВ9 якось так трошки починають піднабридати. Навесні вже стає зрозуміло, що "погарячились". Міхо весь час намагається грати Д'Артаньяна.
Приходить час і нарешті по ТБ показують справді цікаві сюжети. Про те, як тириться бабло, про те, як росіянам обіцяють здати все і всіх... І тут на сцену виходить найслабша ланка "Грузинської мрії". Ну наприклад горді депутати якоїсь "Консервативної партії Грузії". І вони кажуть, що так і так - зраджено світлі ідеали опозиції, ми виходимо з більшості.
І тут парламентська криза. Уряд не має підтримки.
На осінь 2013 виходить, що треба проводити одночасно і парламентські і президентські вибори. А якщо злам суспільної свідомості (тобто протверезіння) станеться раніше то можна і влітку.
Міхо веде партію лічно! Тим часом Іванашвілі звісно ж вже дискредитований по самі помідори хабарництвом, зрадницвом та й власне тим, що покращення не нагрянуло.
Перемога здорових сил в жовтні 2013 року.