По поводу "диссидентства на Украине почти не наблюдалось", да и "оказавшись под советской властью, они стали ее послушными подданными" - я так понимаю, для красного словца употребили? А Щорса мой дед видывал в своё время: "Маленький, рыженький такой, неприметный".
Я солидарен с Михаилом в его недоумении по поводу отсутствия диссидентства на Украине - Вы не могли бы чуть более широко раскрыть этот момент каким-то фактажом, или все упирается в субъективные впечатления и ощущения Ваши и других людей? Я очень боюсь соврать, сказамши, что тут его (диссидентства) на душу населения было больше, чем в любых других местах СССР, но уж точно не согрешу против истины, утверждая, что его здесь было гарантировано не меньше: атаманщина 18-22 годов (сотни имен, сотни тысяч участников), Гуляйполе с Трипольем и Холодный Яр, десятки выступлений во время Голодомора... Где Вы еще можете припомнить такое количество имен повстанцев на единицу площади? Сдается мне, Вы серьезно недооцениваете хохляцкий бунтарский дух и мало осведомлены о масштабах революции и ее последствий на Украине.
Ой нет, значит, я просто неудачно выразился. Всё это, о чем Вы пишете, я знаю, и я с Вами согласен, но я имел в виду уже затхлый советский период 70-80-х г.г., когда в Москве и Ленинграде много чего происходило, самиздат широко циркулировал и т.д. На Украине, как мне кажется, всё это было в гораздо меньших масштабах. Правда, в Киеве я в те времена не бывал, а всё больше в малых областных центрах или в сельской местности.
Саме поняття "дисиденство" визначається саме так - своя окрема думка і якщо крім незгоди з московським баченням "комуністичної ідеї" була і не згода з "створенням нової соціалістичної спільності - радянський народ" і самовизначення нації - це не говорить про те що ідеї були тільки націоналістичні. І якщо б нас зовсім зламали у 1932-1933 роках, не було б нічого - ні української літератури, ні української музики, ні українського живопису.
я й не кажу, що українське дисидентство було суто націоналістичним, але здебільшого воно ішло паралельно з націоналізмом і більшість дисидентів так чи інак сповідувала націоналістичні ідеї
Чорновіл,Василь Стус, Одесь Бердник, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Іван Дзюба, Іван Коваленко,Вячислав Чорновіл, Сергій Параджанов, Тарас Мельничук, Степан Хмара, Левко Лук"яненко, Петро Григоренко і багато-багато інших. Якби не українські дисиденти то не було б ні Української Гельсинської Спілки, не було б відродженння Української греко-католицької церкви, не дали б самостійність Українській Православній Церкві (1990)(а у 1992 Московський Патріарх розколов церкву на УПЦ (КП) та УПЦ (МП)), не було б Народного Руху, не було б Просвіти та багато чого іншого. Мрія про Волю завжди жила в народі. На то ми і українці.
Не знаю, так мені дід оповідав. Громадянська війна на Катеринославщині це дуже цікава тема. Довелось спостерігати багатьох історичних осіб у простому житті.
На мою думку Григорій Клімов більш правдиво пояснює ситуацію з "рудим" Миколою та мадам Хайкіною. Досвд показує, що ця теорія спрацьовує в 99%.
А Щорса мой дед видывал в своё время: "Маленький, рыженький такой, неприметный".
Reply
На фото Щорс чернявый (как и большинство людей в Черниговской, Сумской и Полтавской обл.) и вполне приметный. Других его фото нет.
Прошла Ваша простуда или до сих пор в постели лежите?
Reply
Я очень боюсь соврать, сказамши, что тут его (диссидентства) на душу населения было больше, чем в любых других местах СССР, но уж точно не согрешу против истины, утверждая, что его здесь было гарантировано не меньше: атаманщина 18-22 годов (сотни имен, сотни тысяч участников), Гуляйполе с Трипольем и Холодный Яр, десятки выступлений во время Голодомора... Где Вы еще можете припомнить такое количество имен повстанцев на единицу площади?
Сдается мне, Вы серьезно недооцениваете хохляцкий бунтарский дух и мало осведомлены о масштабах революции и ее последствий на Украине.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Мрія про Волю завжди жила в народі. На то ми і українці.
Reply
На мою думку Григорій Клімов більш правдиво пояснює ситуацію з "рудим" Миколою та мадам Хайкіною. Досвд показує, що ця теорія спрацьовує в 99%.
Я вже працюю, але з хвороби це не видихався.
Reply
Leave a comment