Суд освятив прийняття антинародного Трудового кодексу (ВІДЕО)
18 серпня 2010 р. Вищий адміністративний суд України не визнав порушень процедури прийняття проекту Трудового кодексу (№1108). Відповідний позов проти парламенту подав мешканець Чернігова Андрій Леоненко. У ньому він вимагав скасувати постанову від 20.05.2008 р. про прийняття у першому читанні проекту, оскільки вона, як і сам проект, не були опубліковані в офіційних ЗМІ, як цього вимагає п.4 ч.1 ст.114 і ч.2 ст.139 Регламенту ВРУ. Від суду вимагалося скасувати постанову, як незаконну, а потім опублікувати разом з проектом. Представників відповідача (парламенту) не було, однак суд під головування судді Раїси Ханової повністю став на його бік. Винесена постанова у задоволенні позивних вимог відмовила повністю. В цьому вбачається байдужість вищого спеціалізованого суду щодо захисту прав людини і права на працю зокрема.
ВАСУ посилався на те, що у момент першого читання не діяв Регламент 2010 року, на який посилається позивач. Виходячи з такої логіки, тоді парламент навіть не мав обов’язку публікувати свої акти. Втім Постанова про Регламент ВРУ від 13 березня 2006 року, за яким здійснювалось прийняття постанови, містив аналогічний обов’язок щодо опублікування акту (у ч.2 ст.134).
Питання суду наводили на думку, що постанова не могла зачіпати права позивача, адже лише зобов’язує Верховну Раду підготувати акт до другого читання. Аргументи позивача про те, що постанова прокладає шлях до прийняття Кодексу, що звузить трудові права всіх громадян, суд проігнорував. В таких діях вбачалась спроба атомізувати протест, зменшити масштаб проблеми до протистояння окремої особи і держави. Тому судді цікавились сферою трудової діяльності пана Леоненка, щоб довести: загрози для його права на працю нема. Але завданням адмінсуду є захист не лише прав, а й інтересів фізичних осіб (ч.1 ст.2 КАСУ). Тим більше в даному разі йдеться про широке коло осіб - і працівників, і роботодавців. Представник позивача Володимир Шинкаренко нагадав, що проект Податкового кодексу, на відміну від Трудового, був винесений на всенародне обговорення. Однак навіть аргумент про те, що парламент порушив конституційне право на участь в державотворенні, залишився не почутим. Отже, суд визнав бездіяльність парламенту законною. До того ж суд не захотів виправити помилку парламенту і навіть опублікувати оскаржувану постанову.
В таких діях вбачається порушення принципу верховенства права, закріпленого у п.1 ч.1 ст.7 та ст.8 КАСУ. Як відомо, принципи є нормами прямої дії: вони можуть застосовуватись безпосередньо і не обов’язково у сукупності з більш конкретною нормою, адже такої може й не бути. А згідно європейської практики, адміністративне судочинство може напрацьовувати у практиці і нові принципи, які можуть бути виведені із завдань і спрямованості законодавства про адмінсудочинство. Науково-практичні коментарі пояснюють: держава не може діяти свавільно, вона обмежена не тільки створеним нею законодавством, а й природним правом. Суд зобов’язаний надавати закону тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини. Винесена постанова ставить під сумнів можливість досягнення рівності між громадянином і державою за допомогою системи адміністративних судів й до того ж є вигідною олігархам, які сподіваються посилити експлуатацію з прийняттям неоліберального Трудового кодексу.
Автор: прес-служба профспілки «Захист Праці»
Детальніше про позов: http://samozahist.org.ua/?p=37635
Відеосюжет СТБ: http://www.stb.ua/newsv.php?item.40199