Пауло Фрейре
Хоча проблема гуманізації з аксіологічної точки зору завжди була центральною проблемою людства, нині вона набуває характеру невідкладної справи. Прагнення до гуманізації самою своєю суттю передбачає визнання дегуманізації не лише як онтологічної можливості, а і як історичної реальності.
І тільки-но індивід усвідомить масштаби дегуманізації, він (чи вона) може поставити питання: а чи є гуманізація життєвою можливістю? В історичному процесі, у конкретному об’єктивному контексті й гуманізація, і дегуманізація є можливими перспективами для людини як недосконалої істоти, що усвідомлює свою недосконалість.
ДАЛІ>>>