«Біла троянда». Історія студентського спротиву
22 лютого - дата малопомітна та абсолютно невідома, не тільки для вітчизняних студентів, але й взагалі для України. Ця дата нецікава: владі, бо це не той день, коли можна влаштувати святкування заради власного піару, звичайним людям, бо ця дата не є приводом для веселого гуляння. 22 лютого - це черговий день пам’яті. Пам’яті студентського спротиву насильству і жорстокості.
У всі часи та у всіх країнах студентство першим виходило на боротьбу з несправедливістю і за краще майбутнє. Не стала винятком й Німеччина. Можна довго згадувати всі сторінки боротьби німецької молоді, яка до речі продовжується й сьогодні, проте особливої уваги заслуговую часи панування нацистської ідеології, часи, коли треба бути особливо мужнім та сміливим, щоб протистояти тій абсурдній жорстокості, що нав’язувалася правлячим класом.
З приходом до влади, нацисти, в кращих традиціях тоталітарних режимів, почали силою насаджувати свої ідеї. Незгодні банально знищувалися. Панівна партія націонал-соціалістів не терпіла вільнодумства і альтернативних поглядів. Життя перетворилося на військовий барак, сповнений страху і рабської покори. Але така ситуація влаштовувала далеко не всіх, саме молодь і студентство знову стали авангардом у боротьбі за свободу.
Ще зовсім юні хлопці та дівчата об’єднувалися у боротьбі з нацизмом і мілітаризмом, які були для них абсолютно неприйнятними. Найбільш відомою групою молоді стали «Пірати Едельвейсу», які нараховували близько 5 тисяч чоловік. Проте були й інші групи, які були несправедливо забутті, але внесок яких у боротьбу, був не меншим за внесок «піратів». Однією з таких груп була «Біла троянда».
Першими учасниками групи стали мюнхенські студенти Софі і Ганс Шоль, Олександр Шморель, Віллі Граф, Кристофер Пробст і професор Курт Хубер, які більше не могли мовчки спостерігати за расистською політикою влади і переслідуваннями незгодних. Проте головним імпульсом для багатьох учасників групи стала їхня медична практика на Східному фронті. Ставши очевидцями масових вбивств у Польщі, побачивши на власні очі абсурдність і жорстокість війни, ірраціональність нацистських ідей, було прийнято рішення стати на шлях антифашистської боротьби.
Читати далі