Історія Донбасу

May 28, 2015 21:01

Originally posted by oldbufo_wife at post
Нарешті прочитала, точніше дослухала   книжку Гіроакі Куромії "Свобода і терор у Донбасі. Українсько-російське прикордоння, 1870 - 1990-і роки"  ( 1576.ua/books/2563 ).   Автор, якщо пошукати у мережі, то можливо знайти  багато його  інтервью  українським ЗМІ,  немає  жодного  відношення до Донбасу, окрім науковій цікавості, він амеріканець японського походження.  Донбас зацікавив його у контексті сталінської індустріалізації,  але  він не зосередився на  цьому періоді,  хронологічни  рамки  дослідження вмистили  в себе всю історію індустріалізації цього  регіона.  Фактично Г. Куромія зобразив історію  надмірної єксплуатації та боротьби з єксплуатацією, жорстокой боротьби.
 Дослідження цікаво  своєю неупередженностью, автор   не має особистих, чи сімейних зв'язків з цією теріторіює,  і тому   не  транслює штампи.   Цікаво, що він, користуючись  архивами  та багаторічною статистикою,  формулює  тезіси,  які відомі  , але  рідко  транслюються так прямо  та чітко.  А саме -    агресівна ксенофобія,  постійні конфлікти між українцями та росіянами,  антисемітизм, ворожість до центру (будь-то  Москви, чи Київ), ворожість до  середнього классу, негативне  ставлення до  освіти,  домінування  економічних вимог  над політичними, й навіть   маскування економічних вимог  під політичними задля досягненння мети.  й поряд - упертість  та відданість,й головне  - шалене прагнення волі. слід додати, що воля розуміється як свободо від єксплуатації.  Крок за кроком історик демонструє, як саме і чому склалися ці риси.  На думку дослідника    це результат    боротьби за волю та права, й найчастіше підсвідомої боротьби.  окремо слід підкреслити  постійну нестачу  некваліфікованих  працівників,  саме вони  піддавались  найбільної експлуатації,  але  саме на некваліфікованій  праці будувалась  уся економіка  регіона
Слова, що  найчастіше звучать у книзі - лють  та воля. 
 Переказувати усі  етапи цієї вічної  та жорстокої  боротьби   на тлі не менш жорстокої історії (громадянська війна  та партизанський рух, колектівізація, Голодомор,  репресії, німецька окупація, колоборація  та партизанський рух, післявоений голод  та репресії,    а всереди  ціх подій  постійни страйки, погроми, репресії)  не  бачу сенсу -  читайте  книгу.  Замість цього я зроблю  ліричний  відступ.  ("Кто не спрятался, я не виновата")
Коли я вчилась у школі до  програми з українською літератури входив  вірш  Володимира Сосюри (уродженця  Дебальцево) " Балада про комсомолців". ми вчили  на   пам'ять його  жорстоки строки про те як
" і до юрби полоненних сам курінний підійшов. 
"є  комсомольці між вами, я знаю, кожного  кулі чекає печать"
...  
  Війшов один і  сказав  курінному:
"я - комсомолець, стріляй!"
(цітувала  навмістно по пам'яті)
я ніколи  не розуміла, навіщо ми це вчили.  підручник  характерізував В.Сосюру як "тончайшого лірика", а потім примушував вчити вірш про вбивство. Тільки зараз  я зрозуміла звідкиля ця лють, й чому вона так важлива для розуміння цього  українського поета з Донбасу.
 Син мій у школі, у український школі, не радянський, вчив вже інший вірш "Любить Україну".



This entry was originally posted at http://oldbufo-wife.dreamwidth.org/64598.html. Please comment there using OpenID.

мастрід, Донбас, історія

Previous post Next post
Up