Уууу. Ууууу. Підтягую німцеві його російську, яка в нього "на уровнє нєобходімєйших слов", ну, тобто: "Сколько хотіте за ето? Здравствуйте. До свіданья. Ідіте на кер, пожалуйста..."
Дійшли до прекрасного. Звісно до "В" і до "НА". Пояснюю пану Айнему, що деякі наші сусіди вперто кажуть "На Україну" і не хочуть казати "В", бо в них це типу традиція мовна, від якої вони просто не можуть відмовитися.
Він на секунду замислюється. Потім каже: "Традиція шванце така в них? Навіть я розумію, що "В Україну" - то приїздять, а "На" - то нападають... А в такому сенсі - традиція, так..."
https://www.facebook.com/anna.amargo/posts/978748638892489