Oct 11, 2017 18:24
Адвокат здійснював захист чоловіка, обвинуваченого за ч.1 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні №1201410008000664.
Клієнта адвоката у січні 2014 року затримали правоохоронці за підозрою у вчиненні
особливо тяжкого злочину (ч.2. ст.15, ч.1 ст. 115 КК України) - закінчений замах на умисне
вбивство, який, за версією сторони обвинувачення, не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, так як потерпілому своєчасно була надана медична
допомога. За цей особливо тяжкий злочин чоловік міг отримати покарання до 15 років
позбавлення волі. Більше 14 місяців підзахисний перебував в ув’язнені. Як не намагалися слідчі отримати зізнання, але Олександр вини не визнавав і постійно заявляв про свою невинуватість.
14 місяців чоловік перебував під вартою у слідчому ізоляторі. У цей період він скаржився
Генеральному прокурору, що до нього застосовувалися з боку органів слідства та дізнання
недозволенні методи та способи впливу. Але перевірка прокуратури порушень закону не
встановила. 27 березня 2015 року колегія суддів Святошинського районного суду м. Києва
виправдала, оскільки сторона обвинувачення не довела вчинення ним злочину.
Адвокату вдалося довести, що частину доказів, наданих стороною обвинувачення, добуто з грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства України. Зокрема, суд встановив, що протокол проведення слідчого експерименту у справі не може бути визнаним належним доказом, оскільки показання одного зі свідків, зафіксовані засобами відеозапису під час цього експерименту, надавалися ним після навідних питань слідчого, тобто запитань, у формулюванні яких містилися відповіді або підказки до них. Інша свідок у справі у ході допиту під час судового засідання показала, що під час допиту у відділку міліції на неї здійснювався психологічний тиск, тому вона підписала показання, що свідчили на користь вини клієнта адвоката. А також суд встановив, що інші здобуті слідством докази у сукупності ні прямо ні опосередковано не підтверджують провину вини обвинуваченого. Таким чином, за рішенням суддів, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надало безсумнівних доказів вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину. Після 14 місяців розслідувань досудового розслідування, судових процесів та ув’язнення підзахисний адвоката був визнаний невинуватим та виправдний. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасовано та клієнта звільнено негайно у залі суду.
виправдальний