Виправдальний за обвинуваченням на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Адвокат здійснював захист клієнтки, 1976 року народження, на досудовому слідстві, в суді першої інстанції та апеляційному суді.
Вона обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 9, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, що нібито вона разом зі свої співмешканцем Г, 1976 року народження, знайомим Ш., 1982 року народження, та двома невстановленими особами, будучи засновником ТОВ “Крона-33”, влітку 2011 року спланувала та була організатором замаху на життя комірника свого підприємства К., заволодіння його автомобілем, грошовими коштами, майном, особистими документами, які належали потерпілому, а також заволодінні документами підприємства, які зберігались у потерпілого. За клопотанням захисника, відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу 1960 року, суд першої інстанції направив справу на додаткове розслідування через неповноту та неправильність досудового слідства. Апеляційним судом ухвала суду першої інстанції була залишена без змін. Під час додаткового розслідування дії М. із замаху на вбивство були перекваліфіковані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень - ч. 2 ст. 121 КК України, а врешті обвинувачення залишилось без змін. Справа була направлена для розгляду по суті в суд першої інстанції за нормами КПК України 2012 року. Клієнтка адвоката свою вину
заперечувала. Під час судового розгляду не було здобуто об'єктивних даних, які б вказували на те, що М. та Ш вчинили буд-які дії, спрямовані на нанесення тяжких тілесних ушкоджень
потерпілому. Не зважаючи на це, у судових дебатах прокурор вимагав для М. - 12 років
позбавлення волі з конфіскацією майна. Позиція її захисника будувалась головним чином на детальному аналізі суб'єктивної сторони та відсутності мотивів, просив суд виправдати свою підзахисну за всіма статтями обвинувачення. Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року підзахисна адвоката визнана невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 3, ст. 289, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України, та виправдано її за ч. 2 ст. 121 КК України у зв’язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене нею, за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України - у зв'язку з недоведеністю, що в її діянні є склад цих кримінальних правопорушень.