Oct 06, 2017 10:25
Належні відповідачі у справі.
За загальним правилом відповідачами у справі про захист честі та гідності є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Однак на практиці не завжди легко визначити, до кого саме пред'являти позов, особливо в разі поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет.
Розміщення недостовірної інформації в мережі Інтернет.
ВССУ розглядав справу № 6-18910ск15, у якій позивач просив суд зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію відносно нього, яка викладена на сайті інтернет-видання. У своїй ухвалі від 23 березня 2016 року ВССУ зазначив: "Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації".
Варто зазначити, що така позиція суду цілковито відповідає п. 12 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - Постанова № 1).
Відповідач службова/посадова особа.
ВССУ не погодився із висновком суду першої інстанції та у своїй ухвалі від 15 лютого 2017 року у справі № 750/2052/16-ц дійшов такого висновку: "Справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, незалежно від суб'єктного складу, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.
Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК України.
У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона".
Поширення інформації в ЗМІ.
ВССУ у своїй ухвалі від 27 квітня 2017 року у справі про визнання недостовірною інформації, опублікованої у статті в газеті "Овруцький голос", вказав, що позивач мав звернутися з цим позовом саме до редакції газети "Овруцький голос", оскільки належними відповідачами у справах про спростування інформації є автор та редакція ЗМІ. Якщо редакція не є юридичною особою чи її структурним підрозділом, то належним відповідачем є засновник ЗМІ. Так, ВССУ зазначає, що редакція газети "Овруцький голос" не має статусу юридичної особи та не є її структурним підрозділом, а засновником, видавцем і головним редактором газети є відповідач, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, саме позивач повинен визначити належного відповідача та зазначити його в позовній заяві.
Крім того, слід пам'ятати, що законодавцем покладено саме на суд обов'язок вирішити питання про склад осіб, які беруть участь у справі, зокрема перевірити сторони на їх процесуальну належність.
У разі якщо рішення суду буде винесено щодо неналежного відповідача, то позивач у такій справі не отримає очікуваного правового результату. Тому позивач насамперед заінтересований у точному визначенні відповідача з метою забезпечення реальної можливості виконання рішення у справі.
защита интересов в суде