Проведення мирних зібрань в Україні.
Оригинал взят у price_club в Проведення мирних зібрань в Україні.
11 квітня цього року Європейський суд з прав людини ( Євросуд ) ухвалив чергове рішення проти держави Україна. У справі « Вєренцов проти України » Євросуд встановив ряд порушень - порушення статті 11 (свобода зборів і об'єднань ), статті 7 (покарання виключно на підставі закону), пунктів 1 і 3 статті 6 (право на справедливий суд) Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод ( Конвенція).
Активісти однієї з львівських правозахисних організацій вирішили щовівторка протягом декількох місяців проводити мітинг перед будівлею прокуратури Львівської області з метою залучення уваги громадськості до проблеми корупції в органах прокуратури. Про це вони сповістили мерію міста. 12 жовтня 2010 вони додатково сповістили виконком міськради про проведення зборів в цей день. У проведення мітингу втрутилася міліція, заборонивши демонстрантам підходити ближче, ніж на 5 метрів до будівлі прокуратури . Мітингувальники були витіснені на проїжджу частину дороги, ніж загородили проїзд транспорту.
Цього ж дня Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проведення даного заходу, а заявника запросили до районного відділення міліції, де стосовно нього склали протокол про адміністративне правопорушення (порушення порядку організації і проведення демонстрацій).
Районний суд визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення і засудив його до 3 днях адміністративного арешту. У ході судового розгляду суд вказав, що демонстрація була проведена без дозволу органів місцевого самоврядування. Заявник же стверджував, що такий дозвіл не передбачено законодавством, яке вимагає тільки наявності повідомлення. Суд, у свою чергу, визнав, що свідчення заявника спростовуються рапортами і протоколами співробітників внутрішніх справ, відмовив заявнику в наданні йому юридичної допомоги, а також у можливості опитати свідків і досліджувати відеозапис з місця проведення акції. Справедливості в судах вищих інстанцій заявник так і не домігся.
Європейський суд визначив, що в українському законодавстві не визначений чіткий порядок проведення мирних зібрань, а судова практика з цього питання суперечлива, і, незважаючи на таку невизначеність, у порушенні статті 7 Конвенції заявник поніс покарання у вигляді арешту.
19 жовтня 2001 Конституційний Суд України вказував , що порядок оповіщення про проведення мирних зібрань потребує врегулювання законодавством, так як єдиним нормативно -правовим документом, який більш детально регулює правовідносини в цьому питанні, є Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року, прийнятий у вже неіснуючої країні і часто ігнорований українськими судами.
Таким чином, Євросуд підкреслив, що на Україні вже більше 20 років на законодавчому рівні існує структурна проблема з організацією проведення мирних зібрань. Євросуд також вказав на необхідність реформування законодавства з метою визначення порядку та вимог до проведення мирних демонстрацій і обмежень до їх проведення, адже право на свободу мирних зібрань є основоположним правом людини, яке гарантується і Конституцією України. Крім цього, уряд зобов'язали компенсувати Олексію Вєренцову 6000 євро моральної шкоди.
11 квітня цього року Європейський суд з прав людини ( Євросуд ) ухвалив чергове рішення проти держави Україна. У справі « Вєренцов проти України » Євросуд встановив ряд порушень - порушення статті 11 (свобода зборів і об'єднань ), статті 7 (покарання виключно на підставі закону), пунктів 1 і 3 статті 6 (право на справедливий суд) Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод ( Конвенція).
Активісти однієї з львівських правозахисних організацій вирішили щовівторка протягом декількох місяців проводити мітинг перед будівлею прокуратури Львівської області з метою залучення уваги громадськості до проблеми корупції в органах прокуратури. Про це вони сповістили мерію міста. 12 жовтня 2010 вони додатково сповістили виконком міськради про проведення зборів в цей день. У проведення мітингу втрутилася міліція, заборонивши демонстрантам підходити ближче, ніж на 5 метрів до будівлі прокуратури . Мітингувальники були витіснені на проїжджу частину дороги, ніж загородили проїзд транспорту.
Цього ж дня Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проведення даного заходу, а заявника запросили до районного відділення міліції, де стосовно нього склали протокол про адміністративне правопорушення (порушення порядку організації і проведення демонстрацій).
Районний суд визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення і засудив його до 3 днях адміністративного арешту. У ході судового розгляду суд вказав, що демонстрація була проведена без дозволу органів місцевого самоврядування. Заявник же стверджував, що такий дозвіл не передбачено законодавством, яке вимагає тільки наявності повідомлення. Суд, у свою чергу, визнав, що свідчення заявника спростовуються рапортами і протоколами співробітників внутрішніх справ, відмовив заявнику в наданні йому юридичної допомоги, а також у можливості опитати свідків і досліджувати відеозапис з місця проведення акції. Справедливості в судах вищих інстанцій заявник так і не домігся.
Європейський суд визначив, що в українському законодавстві не визначений чіткий порядок проведення мирних зібрань, а судова практика з цього питання суперечлива, і, незважаючи на таку невизначеність, у порушенні статті 7 Конвенції заявник поніс покарання у вигляді арешту.
19 жовтня 2001 Конституційний Суд України вказував , що порядок оповіщення про проведення мирних зібрань потребує врегулювання законодавством, так як єдиним нормативно -правовим документом, який більш детально регулює правовідносини в цьому питанні, є Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року, прийнятий у вже неіснуючої країні і часто ігнорований українськими судами.
Таким чином, Євросуд підкреслив, що на Україні вже більше 20 років на законодавчому рівні існує структурна проблема з організацією проведення мирних зібрань. Євросуд також вказав на необхідність реформування законодавства з метою визначення порядку та вимог до проведення мирних демонстрацій і обмежень до їх проведення, адже право на свободу мирних зібрань є основоположним правом людини, яке гарантується і Конституцією України. Крім цього, уряд зобов'язали компенсувати Олексію Вєренцову 6000 євро моральної шкоди.