Про любоффф і кохання

Mar 21, 2009 20:05

...Кохати можна тільки живих, любити навіть мертвих....
 Любов до того, кого немає....До моменту Лесиної смерті у них була любов між братом та  сестрою - зворушлива та ніжна. Але потім любов стала іншою. Думати про Лесю було боляче, а думалося про неї завжди, і боляче було завжди. Коли згадувалася її посмішка,  і долоні, і біляві кучері. З кожним роком ці  подробиці затиралися, натомість спогади про Лесю стали більше схожими на життєпис святої.Вона світилася білим сяйвом, лікувала від найстрашніших хвороб, вміла викликати сонце взимку, віддавала останнє. Вона повинна була так рано померти - такі довго не живуть...
Любов егоїстична....Вона його покинула!Покинула ЙОГО - успішного бізнесмена і пішла жити в підвал з цим невдахою художником.  А він же уявляв її матір*ю своїх дітей. Ось тоді нарешті зрозумів що жити без неї не може. Вона ж його ніколи не любила, навпаки він викликав огиду своїм огрядним тілом. Але тепер він зміниться, купить абонемент до спортзалу та покаже цій суці кого вона втратила. І тоді вона приповзе до нього на колінах, він прийме її, але все життя буде дорікати, що одного разу ВОНА його покинула...
Любов власницька, до грошей.....Проста історія з мого життя. Я два роки неїла м*яса. Коли ж із задоволення до нього повернулася, телятина( точніше вирізка) мені помстилася, виявившись несвіжою. Я три дні пролежала в реанімації, і навколо мене кружляв з десяток переляканих лікарів. Перелякані лікарі - ось вам і доказ чиєїсь власницькой любові до грошей....
Ну і власне саме кохання....а чи існує воно взагалі? З точністю сказати не можу, бо все що я знаю до цього моменту це просте відчуття любові до всього та всіх...

думки

Previous post Next post
Up